«Вимушений балотуватися»

Днями міський голова Глухова Мішель Терещенко заявив, що «вимушений балотуватися на посаду президента України». Перед цим Терещенко заявив, що складає повноваження міського голови Глухова через саботаж з боку депутатів міської ради. «Не для того я повертався до країни предків, відмовлявся від французького паспорта та отримував українське громадянство, щоб купка негідників, які привласнили собі українську державу, вижила мене з міста та країни моїх пращурів», — заявив він під час прес-конференції.

Терещенко вже досить тривалий час заявляє про те, що політичні сили в місцевих радах і центральна влада перешкоджають реформам і не дають можливості впливати на процеси в місті. За його словами, сьогодні серед інших кандидатів у президенти немає людини, здатної реформувати країну і побороти корупцію. Тому його мета «демонтувати існуючу олігархічну систему», для чого він має намір зібрати команду «професійних державних управлінців».

Історія показова. Нагадаємо, Мішель Терещенко (Михайло Петрович) — нащадок роду українських промисловців і меценатів Терещенків. Народився в Парижі й був французько-українським підприємцем. Відроджує на своїй історичній батьківщині льонарство. 2015-го вирішує балотуватися в мери міста. І попри шалену протидію системи, сталося диво — Мішель переміг набравши 66% голосів виборців. Це стало позитивним прикладом у зміні свідомості громадян, зокрема після подій на Євромайдані.

«Багато хто мене запитує в чому полягає секрет сенсаційної перемоги Мішеля Терещенка на виборах Глухівського міського голови?», — пише у себе на «ФБ» дружина Мішеля Олена Терещенко. — Це феноменальний випадок, коли людина, яка півроку тому змінила французьке громадянство на українське, без жодного борду й будь-яких інших стандартних носіїв політичної реклами та, практично без витрат на свою кампанію (друк програм та календарів можна не рахувати), отримала перемогу на території, яка багато років перебувала під тотальним контролем сумської мафії.

Тому не дивно, що в Глухові весь адміністративний ресурс почав працювати проти Терещенка відразу, як він заявив про свій намір взяти участь у виборах: проти нього та членів команди було відкрито «на рівному місці» аж п’ять кримінальних справ, видавалася величезна кількість так званих газет (навіть без координат) з наклепом, які доставлялися листоношами (!) в кожну поштову скриньку, протиправно було відмовлено в наданні рекламних площ у місцевих ЗМІ, рекламних конструкцій, приміщень тощо. На кожну зустріч приходила купа провокаторів з метою її зірвати. На членів команди здійснювався тиск за місцями їхньої роботи та постійні погрози.

«День» №194, 27 жовтня 2015 р.

Як можна в таких умовах здобути перемогу? Насправді, все дуже просто.

•  1. Мішель Терещенко ніколи не збирався йти у політику: взяти участь у виборах міського голови його умовили самі глухівчани.

•  2. Виборчу кампанію для Мішеля Терещенка теж проводили самі глухівчани, які змогли належним чином організуватися та розподілити між собою обов’язки. Багато небайдужих людей приїхало з Києва, а також з Сум допомагати, особливо в останні дні перед виборами та у день виборів. Вся команда Мішеля під час виборів, а також спостерігачі, працювали ВИКЛЮЧНО на волонтерських засадах! Таких вмотивованих, щирих, професійних фахівців я раніше рідко де зустрічала!

•  3. Мішеля Терещенка підтримали всі демократичні політичні сили у Глухові та агітували за нього. Після зради «Свободи», РПЛ, «Батьківщини» члени їхніх міських партійних організацій продовжували підтримувати Мішеля.

•  4. Штаб Мішеля Терещенка напередодні та у день виборів спрацював дуже професійно: заплановані провокації та фальсифікації були своєчасно виявлені та зупинені.

Міжнародна спільнота теж дуже уважно спостерігала за розвитком подій...

Величезну роль зіграли засоби масової інформації національного рівня, які висвітлили ситуацію, якою вона була, та не дали створити «ефект ізоляції». Окремо хочу виділити газету «День», яка зробила справжній інформаційний прорив та стала улюбленою серед багатьох глухівчан (тексти «Глухiв: найпринциповіша битва» від 15 жовтня 2015 року; «Історія. Глухів. Шанс» від 19 жовтня 2015 року; «Мішель ТЕРЕЩЕНКО: «Глухів — це моя «АТО» від 20 жовтня 2015 року; «Мішель ТЕРЕЩЕНКО: «Для мене, як для українського європейця і європейського українця, важливо показати людям, що навіть маленьке місто в Україні може жити, як у Європі» від 26 жовтня 2015 року; Мішель ТЕРЕЩЕНКО: «Важливо захищати Європу аж до Глухова, бо саме там знаходиться її кордон» від 20 листопада 2015 року. — Ред.).

•  5. Щире бажання Мішеля слугувати суспільству й продовжувати традиції своїх пращурів, а також його досягнення у бізнесі, зокрема, створення декількох виробничих підприємств у місті, надихала глухівчан: Терещенко перетворював навіть локальні зустрічі на справжні народні віча, які відбувалися виключно на вулиці (жодне приміщення в місті не надавали) за будь-якої погоди.

Синергія від всього переліченого та непереліченого і забезпечила перемогу Мішелю Терещенку, він набрав 66%! Результати виборів в Глухові вважаю безпрецедентною перемогою місцевої громади над представниками олігархічного кримінального угруповання».

Мішель і надалі мужньо тримався, однак реалізувати задумане в Глухові йому так і не вдалося, лише частково. Причина, за словами Мішеля Терещенка, стара — ті, хто заважав йому стати мером, продовжили вставляти палиці в колеса і не дали працювати. В результаті він змушений був подати у відставку. Мішель намагався шукати підтримку у Президента Петра Порошенка, але, попри обіцянки гаранта, ситуація все одно не змінилася. Деякі експерти вважають це помилкою, адже звернувся, мовляв, не за адресою. Втім, винуваті не лише «політичні вороги», були і власні помилки. 

«Мішель Терещенко мав величезний кредит довіри, ставши мером Глухова, — пише у соцмережі журналістка з espreso.tv Марина Данилюк-Ярмолаєва. — І так же легко профукав той кредит, бо у прикордонному районі із Росією, де процвітає контрабанда, і з часів сумської епохи Щербаня і цементування силового блоку вихідцями із Донбасу, міцними господарниками, треба було починати не із заяв про реабілітаційний центр з маріхуаною. І поменше тусити із «Рухом нових сил», коли Саакашвілі з прихильниками прорвали кордон в Шегинях. Терещенко профукав свій шанс, оскільки з перших днів зайнявся зміною портретів у кабінетах, пошуком бандитів, ворогів та корупціонерів, але нуль роботи щодо пошуку союзників».

Висування Мішеля Терещенко в президенти стало досить неочікуваним. І багато хто в соцмережах сприйняв це рішення досить негативно, аргументуючи попередньою роботою в Глухові. «Він ще декілька днів тому сесію в Глухові не міг зібрати. Куди йти?! А Конституцію й зовсім до уваги не беруть вже:((((«, — пише Марина Ставнійчук. Разом з тим, є і позитивні відгуки. «Для мене Терещенко набагато краще за всіх інших кандидатів. Сподіваюся, він переможе», — написав Yakovina Ivan.

Публічно висловлені думки експертів щодо цього розділилися: одна частина песимістично оцінює шанси Терещенка на перемогу, а інша — каже, що при правильному підході перемогти йому все одно буде складно, однак карти основним гравцям сплутати може. Не виключають також і те, що відповідний крок Мішеля викликаний можливим голосуванням міською радою Глухова за його відставку з подальшим переслідуванням з боку правоохоронних органів (все це можуть організувати його давні опоненти). Тому Мішель зіграв на випередження.

Згідно з соціологічними даними, українці хочуть бачити нові обличчя в політиці, зокрема кандидатів в президенти, однак, як показує практика, тримаються за «старих» до останнього. Тому питання не лише в Терещенку, який має не бездоганну, але порівняно з більшістю політиків досить позитивну біографію, а й в українських виборцях — чи здатні вони організуватися і підтримати «нових» (не йдеться конкретно про Терещенка)?