«Я – Донбас, і я – Україна!»

Фотограф із Маріуполя Євген СОСНОВСЬКИЙ, який взяв цього року участь у фотовиставці «Дня», приїхав до Києва під час чергового загострення ситуації на сході. «Участь у виставці для мене була неочікуваною, — говорить Євген Сосновський, який в своєму місті займається зокрема громадською роботою. — Виявляється, киян цікавить інший Маріуполь. За принципом того, що всі ми — українці, а не окремішні території з відокремленим електоратом. Всі ми маємо намагатися зрозуміти одне одного. І це нормально. На жаль, в якихось інших сферах таке розуміння штучно перекручується. Вразило не лише те, що відібрали зокрема мої роботи, а й масштаб фотовиставки, в тому числі кількість гостей, які її відвідали. Деяких людей я навіть не мріяв там побачити — від політиків до діячів культури. Я звертав увагу на людей і бачив, що вони не просто проходили повз фотографій, а вдивлялися, фотографували, записували. Дуже хочу, щоб ця виставка коли-небудь доїхала до Маріуполя. В цьому році, наприклад, у нас була «Червона рута», і багато виконавців відмовлялися до нас їхати. Але коли вже потрапляли до міста, то не приховували зміни своєї позиції, адже ми маємо бачити одне одного, щоб робити висновки».

Дійсно, на фотоконкурс «Дня» відбирають і перемагають не «свої», а «кращі». Це наше давнє гасло. В ідеалі так само мало би бути і на виборах, які в самому Маріуполі призначені на кінець листопада. Так, у вівторок Верховна Рада призначила вибори депутатів міських рад і голів в Маріуполі й Красноармійську Донецької області на 29 листопада 2015 р. Відповідний проект закону підтримали 233 народні депутати.

Як відомо, місцеві вибори в Маріуполі й Красноармійську 25 жовтня були зірвані. Разом із тим, недійсними вибори були визнані й у місті Сватовому, але здійснити перевибори там після нещодавньої трагедії з вибухом військових складів поки що неможливо. Ситуація ж в Маріуполі стала показовою. Президент Петро Порошенко раніше заявляв про необхідність проведення виборів у Маріуполі, але в самий день виборів погодився, що реалізувати ці плани не вдасться. Головною причиною зриву виборів стали надруковані у типографії, що належить Рінату Ахметову, бюлетені. Зокрема, були помічені понаднормово надруковані екземпляри, які не знищили, що дало привід запідозрити типографію у змові в можливій фальсифікації.

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Єгор ФІРСОВ вважає, що вибори в Маріуполі потрібно проводити. «Не можна позбавляти людей їхнього права голосу, — вважає депутат. — Це принципова позиція, від якої треба відштовхуватись. Інша справа — коли і як їх треба проводити. Виступаючи в парламенті, я просив депутатів провести «розбір польотів». Треба було викоренити причини, через які ці вибори не відбулися 25 жовтня. Ніхто з тих, хто призначив вибори, зокрема автор законопроекту Тарута, не мав жодної гарантії і жодного аргументу, що та ганьба, яка відбулася 25 жовтня, не повториться ще й 29 листопада. Вважаю, що необхідно було ухвалити спеціальний закон за аналогією 2012 року, коли зривались вибори в п’яти округах, та почати новий виборчий процес перезавантаження дільничних та територіальних виборчих комісій. Після того треба було призначити вибори в Маріуполі на середину або кінець січня 2016 року. На жаль, Рада мене в цьому не підтримала. Вважаю, що необхідно покарати тих винних, хто зірвав вибори в жовтні, адже без відповідальності така ситуація може повторюватися й надалі. Це питання до правоохоронних органів. Президент оголосив, що винна голова територіальної виборчої комісії. Громадські організації стверджують, що винен в зриві виборів директор місцевої типографії, де друкувалися бюлетені. За це має бути кримінальна відповідальність. Не можна обмежуватися заявами про те, що Опоблок несе політичну відповідальність. Цього замало, адже потім, якщо комусь вдасться виграти на виборах, вони просто будуть блокувати сам виборчий процес».

З іншого боку, зрив виборів у Маріуполі фактично не дав можливості прорватися до місцевих рад і в мерію представникам Опоблоку, який очевидно домінує в регіоні. Технічне перенесення виборів не вирішило згаданої причини зриву, адже так і не було оголошено, де саме будуть друкуватися бюлетені для виборів наприкінці листопада. Таким чином, влада дає можливість, коли щось станеться, знову зачепитися за формальний привід до зриву виборчого процесу. Але і не проводити ці «перегони» також неможливо. Ситуація з виборами також лише підтвердила питання щодо легітимності нинішнього складу ЦВК та її голови Михайла Охендовського, повноваження яких спливли ще в червні 2014 р.

Журналістка із Маріуполя Ганна МУРЛИКІНА також вважає, що вибори в місті провести можливо, і так коментує «Дню» ситуацію: «Вибори навіть можна було б провести і 15 листопада. В нашому місті є багато сил, які зацікавлені в тому, щоб ці вибори відбулися. Але є й такі сили, які намагаються цьому завадити. Тобто той розклад, який був до 25 жовтня, залишається і зараз. Якщо ЦВК усуне головну причину зриву виборів у жовтні, тобто друк бюлетенів, і прийме рішення друкувати їх у Києві, не делегуючи це право Маріупольській міській комісії, то вибори відбудуться. Але в проекті рішення, яке ухвалено Верховною Радою, цей момент не обговорюється жодним чином. Тобто все буде залежати від наступних кроків ЦВК. Рада просто згадала про дату виборів і деякі технічні моменти,  але основну проблему парламентарі так і не усунули. Якщо питання друку бюлетенів знову віддадуть на відкуп міській виборчій комісії, то ми знову повернемося до того ж клінчу».

В свою чергу маріупольський фотограф Євген Сосновський переконаний, що і Донбасом, і Маріуполем зокрема, центральній владі й проукраїнським політикам треба займатися потужніше. Треба докладати більше зусиль для роботи з місцевим населенням. «Маріуполь можна сприймати по-різному, — говорить Сосновський. — На жаль, у багатьох існує досить викривлене розуміння цього міста, як і східного регіону в цілому. Зокрема тому, що картинка Маріуполя не завжди малюється адекватно навіть в українських ЗМІ. Дійсно, існує відчуття того, що нагорі є певна домовленість, і наш регіон віддали деяким олігархам, зокрема Ахметову. Вони встановлюють дитячі гойдалки і підкуповують місцевий електорат. Таким чином, не вирішується головне питання — боротьби за українських громадян. Під час самих виборів як і раніше домінують спекуляції, а не глибинна робота з українцями. Сама центральна влада дійсно не так багато зробила безпосередньо для Маріуполя, що відштовхує і самих маріупольців, які проковтують іншу пропаганду. Я завжди наводжу приклад обстрілу міста 24 січня, коли жоден із лідерів країни не приїхав у Маріуполь».

Очевидно, досі так і не вкоренилося розуміння того, що на Дон6асі за виборців боротися треба до виборів, а не під час їх проведення. Саме тому спекуляції, порушення та зриви виборчого процесу, очевидно, є ознакою кланової боротьби, а не роботи з електоратом. Досі схід України залишили поза увагою Києва і віддали впливу місцевих «князьків», а політична гра впирається в розпис «шахматки» посад, що замість формування свідомого вибору громадянина, полишає народ розгубленим. Зрештою, саме на це натякає і сама фотовиставка «Дня», як свого роду модель бачення процесів у країні й інтуїтивних методик їх вирішення. Не ізолюватись і не віддавати своє на поталу іншим, а проявляти дух здорової експансії, адекватної й державотворчої свідомості.