«Я – Волноваха. Волноваха – Україна»

Після здачі вчорашнього номера «Дня» стало відомо, що в середу увечері в лікарні від отриманих травм помер іще один пасажир автобуса, який 13 січня потрапив під обстріл бойовиків на блокпосту українських військових під Волновахою. Кількість жертв трагедії досягла 13 осіб. Того самого дня Президент України Петро Порошенко підписав Указ про траур за загиблими, і вчора о 12.00 вся країна хвилиною мовчання вшанувала пам’ять мирних громадян, убитих терористами.

Водночас користувачі соцмереж активно закликають 18 січня о 12.00 вийти на центральні площі українських міст на Марш солідарності. 14 січня під час засідання Верховної Ради народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Дмитро ЛУБІНЕЦЬ, обраний на 60-му окрузі у Волновасі, звернувся задля підтримки акції до парламентарів і громадян України. «День» поспілкувався з парламентарем і обговорив майбутню акцію, реакцію жителів Волновахи на трагедію, що сталася, а також те, як українська влада і силовики повинні реагувати на вбивство українських мирних громадян терористами:

— Тих людей, які воюють проти України, я вже давно не називаю «сепаратистами». Такими вони були, коли виходили на мирні акції. Але відтоді, як вони взяли зброю, вони стали терористами. Не можу сказати, що в Докучаєвську стріляла саме російська армія, але я можу сказати точно, що РФ бере участь у цьому процесі. Постріли було здійснено саме з Докучаєвська, за нашою оперативною інформацією, там знаходяться як терористи «ДНР», так і найманці з РФ, які підтримуються Кремлем. У нас є підтверджена інформація, що серед них кадрові військові ЗС Росії, яка й надає «Гради» і боєприпаси для них. Крім того, там були присутні кілька журналістів російських каналів, які чекали у відповідь вогню української армії.

Обстріл цього блокпоста того дня стався вперше, але пізніше увечері він повторився, і про це мало хто знає. На щастя, вдруге жертв уже не було. У чому цинізм ситуації — терористи намагаються залякати мирне населення, посіяти хаос і жах. Коли вони стріляють по позиціях української армії — це одна справа, але, накриваючи установками «Град» блокпост, терористи на 100% знають, що там завжди багато мирних людей. Метою обстрілу були жертви серед мирного населення.

— Як жителі самої Волновахи ставляться до подій на Донбасі та до трагедії, що сталася?

— Коли у мене раніше запитували «на чиєму боці Волноваха?», я відповідав: «20% на 20%», адже 60% було абсолютно все одно, який прапор над ними висить. Але зараз ситуація кардинальним чином змінилася — 20% так і залишилися супротивниками Української держави, але як мінімум 50% підтримують Україну, і ні у кого немає сумніву, що це терористи з «ДНР» убивають наших громадян. Думаю, тому терористи «по-особливому» ставляться до Волновахи, адже ми не дали повісити у нас прапор Росії або «ДНР». У Донецьку є «ДНР», у Маріуполі була, але між цими населеними пунктами — у Волновасі — її не було.

— Якою була відповідь нашої влади і силовиків на вбивство 13 українців?

— Якщо міркувати як звичайний громадянин Волновахи, то вже давно треба вводити термін «війна» замість «АТО». Але як народний депутат я скажу, що називати АТО «війною» повинна Верховна Рада, а Президент має підтвердити її рішення. У результаті, наша держава увійде в абсолютно інший стан. І проблема полягає в тому, що одна Україна не вистоїть, адже ми фактично залишаємося наодинці з агресором. Саме це і є одним зі стримуючих чинників. Але звичайні люди давно розуміють, що ведеться війна, а Українська армія давно не чекає якогось наказу на вогонь у відповідь — хлопці на передовій уже звикли приймати рішення самі.

— У той же час, наша армія перебуває в «підвішеному» стані, ведучи вогонь у відповідь з окопів. Можливо, вже давно треба озвучити наші подальші плани?

— Чи можемо ми самі перемогти РФ? Ні. Чи можемо зараз піти в наступ? Ні. Нам потрібна військова пауза. Інше питання — чи добре ми користуємося цією паузою? Наші бійці вчаться, проходять ротацію, отримують нову військову техніку. З другого боку, на мою думку, протилежна сторона використовує цю паузу краще, ніж ми. Але, однозначно, вона була потрібна, адже ми встигли «наростити м’язи» і як мінімум не боїмося наступу. Коли терористи намагаються вести наступ, вони зазнають колосальних втрат.

Цей конфлікт не можна закінчити лише військовим шляхом, адже всі війни закінчуються за столом переговорів. З другого боку, слід показувати військову потужність, щоб на нас зважали й дотримувалися домовленостей. Ми повинні жорстко відповідати на спроби наступу, відстоювати територію, закріплену за нами. Дипломатичні домовленості не підтримуватимуться доти, доки за стіл не сядуть як мінімум рівні. Росія має зрозуміти, що Україна може не лише відповісти, а й піти вперед.

— На вашу думку, до кого має звертатися запланований на неділю Марш солідарності? До жителів Донбасу, української влади, країн Заходу, зазомбованих пропагандою громадян Росії?

— Ця акція в першу чергу має бути спрямована на об’єднання громадян нашої країни. Практично щодня Україна зазнає втрат серед військових і цивільного населення. Ці люди не мають бути просто частиною статистики — ми повинні нагадати собі про ці жертви, об’єднатися, продемонструвати розуміння, що проти України ведеться війна, й показати всьому світу, що ми зі свого боку робимо все, щоб цей конфлікт не поширився на весь Європейський континент. Тому Захід також має робити щось серйозніше, окрім висловів про «занепокоєння». РФ ніколи не зможе перемогти Україну, але ми одні не можемо впоратися з її агресією. Європа повинна розуміти, що зараз настав час, коли нам потрібна її серйозна допомога й підтримка. Нинішня війна має кілька стадій — починалася з інформаційної, потім перейшла у військову. Нинішня стадія переходить у сферу технологічну — чия економіка не витримає раніше. Тому Україні потрібна економічна підтримка й допомога озброєнням, адже без зброї наша армія — просто українські патріоти.

Нам треба показати всій світовій спільноті, що ми єдині, що у нас немає громадянської війни. І звичайний напис з двох слів «Я — Волноваха» здатен перевернути мислення не просто всередині країни, а й за її межами. Тому я закликаю нашу діаспору вийти на пікети посольств РФ з вимогою припинити фінансувати терористів.

— Яким буде ваше гасло під час акції в неділю?

— Моє особисте гасло вже давно звучить як «Я — Україна». Цей марш спрямований не лише на події, що сталися у Волновасі. Ми повинні згадати всіх патріотів, що загинули під час усього конфлікту. Але точкою кипіння є саме події під Волновахою. Тому ми групою жителів з цього населеного пункту нестимемо плакат «Я — Волноваха. Волноваха — Україна».