Як готується законодавство до місцевих виборів?

Восени країну чекають місцеві вибори. Сьогодні експертне середовище міркує, як в умовах російської агресії мають відбутися ці перегони та які правила для них повинні бути встановлені. А народні депутати дискутують та працюють над тим, щоб ці правила встановити. Так, минулої середи у стінах Верховної Ради відбувся «круглий стіл» за участю експертів та парламентарів, темою якого було обговорення законопроекту «Про місцеві вибори». «День» поспілкувався з одним із учасників заходу — колишнім головою правління Комітету виборців України, а зараз народним депутатом від Блоку Петра Порошенка Олександром ЧЕРНЕНКОМ:

— Зараз у нас тривають консультації в коаліції з приводу законопроекту «Про місцеві вибори». 10 червня у Верховній Раді відбувся круглий стіл, ідеєю і метою якого було презентувати даний документ, визначити всі його позитиви і недоліки, а 11 червня на Раді коаліції ці питання були обговорені більш предметно. На сьогодні немає рішення жодної з фракцій, який законопроект підтримувати, але в ці дні таке рішення має бути прийняте. Ми схиляємо учасників до того, що наш законопроект є найбільш прийнятним. Так, пропонуються відкриті списки на рівні обласних рад та міськрад великих міст, а на рівні районних рад та малих міст — мажоритарну систему, але не одномандатну, а багатомандатну. Ідея відкритих списків полягає в тому, щоб виборець визначав не лише партію, а й того, хто є найбільш достойним у ній. Тому ми пропонуємо, щоб він імперативно надав комусь преференцію і кандидат автоматично піднімався по списку партії, відповідно до його підтримки громадянами. Багатомандатна ж мажоритарка передбачає, що в одному окрузі перемагає не один, а два-чотири кандидати. Адже проблемою цієї системи є те, що переможець лише один, і він заради перемоги може вчинити підкупи або вдатися до фальсифікації. Тому мажоритарка асоціюється переважно з гречкою. Але, як показує досвід, навіть якщо на перше місце виходить людина, яка «роздавала гречку», то наступні місця займають ідейні політики. Тож наша пропозиція — багатомандатна мажоритарна система, яка хоч і не здолає явища підкупу, але дасть шанс тим кандидатам, які отримали друге місце, пройти в раду. Тому чесні кандидати зможуть отримати більше представництво, аніж «гречкосії». Округи ж збільшаться і збігатимуться з межами адміністративно-територіальних одиниць.

— Чому пропорційну виборчу систему з відкритими списками ви не вводите у невеликих громадах?

— В Україні є міста, як Моршин із населенням 4000 жителів або Угнів Львівської області з населенням 1000 мешканців. У менших громадах втілити ідею відкритих списків буде неможливо, адже радше існуватиме підміна понять. Тому її ми пропонуємо ввести лише у великих населених пунктах, у яких діють розвинуті партійні організації.

— Чи будуть готові місцеві громади сприйняти нову виборчу систему?

— А чи готове суспільство сприймати реформи? Абстрактні тези про реформи — так, але коли йдеться про конкретні дії, які змінюють звичний устрій, то, очевидно, не всі. Проте у нас немає іншого виходу, крім як втілювати ці зміни. І ми запроваджуватимемо їх з поглядом у далеку перспективу використання.

Зрозуміло, використання нової виборчої системи вперше буде незвичним або важким. Але насправді нічого складного в ній немає: Польща — 15 років, а країни Балтії вже 20 років проводять вибори за такою системою, і у них навіть не виникає питань, чи це складно — для них це абсолютно природно. Тож, або ми йдемо на реформу і розуміємо певні труднощі, з якими можемо зіштовхнутися вперше, або, боячись, що хтось цього не зрозуміє, будемо відмовлятися від будь-яких реформ.

— Чи йдеться зараз про запровадження на законодавчому рівні певних обмежень для політичної реклами, в першу чергу на телебаченні?

— Ця норма записана в законопроекті, над яким працювали громадські експерти, в тому числі й я. Ми не забороняємо повністю виступів кандидатів на телебаченні, а наполягаємо на тому, щоб існувала практика дебатів з представленням думок, ідей та програм, нормальні змістовні виступи у формі донесення виборцям чіткої інформації, а не як політичної реклами. Тож ми хочемо заборонити швидкі ролики, які не несуть змісту, а лише впливають на емоції та маніпулюють виборцями. Коли кандидати продаються за принципом прального порошку з допомогою 15-секундних телевізійних роликів, — це не конкуренція політиків, а конкуренція рекламних агентств та продакшн-студій — хто красивіше зніме і яскравіше покаже продукт. У багатьох країнах Заходу таку рекламу заборонено або суворо обмежено, а за умов місцевих виборів кандидати мають на ногах індивідуально обходити своїх виборців. У нас же вибори місцеві, а на центральних каналах країни крутять рекламу партій, які мають великі фінансові ресурси. Тож ми намагаємося поставити у більш рівні умови для всіх кандидатів.

— Нещодавно Президент висловив сподівання, що члени коаліції випрацюють загальну позицію участі у місцевих виборах. Що це означатиме в практичному плані?

— Я, як політик та представник коаліції виступаю за те, щоб партії, які до неї входять, координували свою участь у місцевих виборах і ми не дали шансів пройти реваншистам, особливо в окремих регіонах. І я думаю, це теж предмет серйозних політичних консультацій. Проте коли вони відбудуться — я не знаю.

— Як впливає початок приготування партій до місцевих виборів на ситуацію всередині коаліції?

— В коаліції зараз, як і з самого початку, відбуваються складні процеси. Але я думаю, що її члени, попри власні амбіції, усвідомлюють свою відповідальність перед країною, тому мають приборкати ці амбіції. Але якщо дивитись об’єктивно, то в деяких регіонах та округах буде дуже складно узгодити дії коаліції, адже окрім домовленостей на центральному рівні, на місцях є своя історія стосунків представників політичних сил. Тому таке явище, як поборювання, буде, але для нас головне — мінімізувати його.

— Щодо виборів на Донбасі. Яка до них ведеться підготовка і яка ймовірність їх проведення цієї осені, беручи до уваги те, що вогонь у зоні АТО не припиняється?

— Наш сьогоднішній законопроект передбачає проведення виборів, не виділяючи жодної території, в ньому навіть прописані вибори на загальних підставах до АР Крим. Крим — це територія України, але оскільки вона окупована, то норми закону на найближчих виборах не діятимуть. Те саме із частиною Донбасу. Якщо до старту виборчої кампанії статус окупованої території у неї зміниться, тоді слід починати думати, як ці вибори проводити. І для нас не буде проблемою запровадити спеціальний закон України про особливості проведення волевиявлення на цих територіях. Але вибори на Донбасі, згідно з Мінськими угодами, стоять дев’ятим пунктом за умови, що буде виконано попередні вісім пунктів. Сьогодні до цього далеко, тому слід вирішувати проблеми по мірі їх надходження.

У цей момент ми можемо говорити про те, як проводити вибори на звільнених територіях Донецької та Луганської областей. Наші законопроекти передбачають, що до їх облрад вибори не проводяться, але у вільних районах у міські ради таких населених пунктів як Маріуполь, Слов’янськ, Северодонецьк це можна спокійно здійснити за тими самими правилами, що і по всій Україні.