Як повернути «втрачений час»
Експерт: «КПУ зусиллями українського суспільства має зійти з політичної арени»
В Україні триває процес заборони Комуністичної партії, ініційований Олександром Турчиновим. Ще 19 травня голова Верховної Ради доручив Міністерству юстиції провести розслідування антиукраїнської діяльності комуністів. На сьогодні СБУ вже передала до Мін’юсту докази злочинної діяльності Компартії, а Генпрокуратура вже закінчує збір таких матеріалів.
Тема заборони КПУ та засудження злочинів комунізму була обговорена на круглому столі «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини», який пройшов 25 червня у приміщенні Спілки письменників України. Одними з організаторів заходу стали Український інститут національної пам’яті та газета «День». Серед учасників — політики, громадські діячі, журналісти та науковці — головний редактор «Дня» Лариса Івшина, директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, заступник голови ВРУ Руслан Кошулинський та інші.
Поряд із історією злочинів комуністичної партії в Україні, присутні згадували і нинішні приклади антидержавної діяльності КПУ, насамперед у Криму та на сході держави. «Компартія України ніколи не була українською за своєю суттю. Мета її існування — знищення Української держави, — зазначив дисидент Степан Хмара. — КПУ була і залишається «п’ятою колоною» та інструментом російського тероризму в Україні. На жаль, ми завжди запізнюємося із забороною».
ОДНИМ ІЗ ВИСТУПАЮЧИХ НА КРУГЛОМУ СТОЛІ БУВ УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК, ФІЛОСОФ ТА ДИСИДЕНТ ЄВГЕН СВЕРСТЮК
На думку народного депутати п’яти скликань Івана Зайця, слід здійснити інституційне виявлення комунізму та знищити його прояви в Україні. «Якщо цього не зробити — відбудеться його мімікрія, — впевнений політик. — Наприклад, сьогоднішня ідеологія «Русского мира» є одним із різновидів комунізму. Його складовою є російський великодержавний шовінізм».
«Тема заборони Компартії — одна із найважливіших розмов, яка потрібна українському суспільству вже багато років, — зазначила у своєму виступі головний редактор «Дня» Лариса Івшина. — Проблема в тому, що вона застрягла в часі і цей «втрачений час» наздогнав нас у Криму, сьогодні наздоганяє на сході, і з нього треба зробити жорсткі і принципові висновки».
На думку Лариси Івшиної, «питання заборони КПУ є проблемою не лише вітчизняної історичної науки, яка створила серйозний масив доказової бази, а й усього політичного класу країни». «Це проблема тих, хто створив свої капітали на початку 90-х і найняв націонал-демократів на роботу, втративши принциповість, необхідну в політичному дискурсі, — впевнена головний редактор «Дня». — І, звичайно, це проблема української журналістики і її абсолютної невихованості на тих традиціях, які нам залишили наші дисиденти, табірники. Їхні книжки повинні стати, можливо, першими книгами в інститутах журналістики».
Як зауважила Івшина, для виходу із ситуації, що склалася, в Україні повинен сформуватися прошарок молодих політиків та громадських активістів із антикомуністичними поглядами. «Зрозуміло, що комуністична ідеологія буде присутня в різних формах, але конкретно КПУ зусиллями українського суспільства має зійти з політичної арени», — сказала Лариса Івшина.
Неабиякої уваги заслуговують молоді комуністи, які є набагато цинічнішими за старих. Їхнє існування головний редактор «Дня» пов’язує з тим, що суспільство не змогло як слід очиститися від комунізму як явища. Так само історик Володимир В’ятрович у коментарі «Дню» зазначив, що поява молодих комуністів може обумовлюватися погіршенням соціально-економічної ситуації. «Є й причини, пов’язані з тим, що людей, які пам’ятають про злочини комунізму, стає менше, — говорить історик. — На державному рівні влада нічого не робила, щоб передати цю пам’ять наступникам. Молоде покоління виростає на міфах про «хороший Радянський союз», про «ефективного менеджера Сталіна», яке продукує російська пропаганда. Але суспільного імунітету в цих питаннях немає».
Як зазначив директор Інституту національної пам’яті, для того, щоб виробити «імунітет», потрібно провести широкомасштабну інформаційну кампанію з висвітлення злочинів комунізму. «Треба проводити інформаційно-просвітницьку роботу. — говорить В’ятрович. — Українська історична наука провела багато досліджень злочинів тоталітаризму — їх треба конвертувати, популяризувати та донести до широкої публіки».
Заступник голови ВР Руслан Кошулинський також категоричний щодо заборони Компартії України. «Треба проводити люстрацію за принципом трьох «К»: усувати від влади комуністів, кадебістів та кучмістів, — переконує він. — Має відбутися як заборона Компартії, так і прирівняння комуністичної ідеології до людиноненависницької, нацистської». «Суспільне завдання — показати, якою деструктивною та експансивною є ця ідеологія. Якщо сьогодні забрати подразник комунізму в суспільстві — пам’ятники, топоніми, то більшовизму не буде», — завершує депутат.
Більш розлогий репортаж із круглого столу «Комунізм в Україні: доктрина, практика, злочини» читайте в найближчих номерах «Дня».
