Як українцям у Росії?

З того часу, як Україна стала незалежною державою, чисельність української діаспори у світі значно зросла. Адже тепер до «закордонних українців» долучились ще й ті наші співвітчизники, які мешкали на території колишнього Радянського Союзу. Зокрема, тільки в Росії, згідно з даними останнього перепису населення, мешкає 3 млн. українців. За неофіційними ж даними, як стверджують представники Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР), число українців у РФ налічує сьогодні близько 10 мільйонів.

Упродовж 2002 — 2003 років УВКР, діяльність якої, зокрема, спрямована на захист прав та інтересів наших земляків за кордоном, здійснила низку заходів, спрямованих на підтримку українців у східній діаспорі, а також на з’ясування реального стану, в якому вони опинилися. Як повідомив на прес- конференції голова УВКР Михайло Горинь, делегації організації відвідали місця компактного проживання українців в Росії: Курськ, Мурманську область, Республіку Карелія, Краснодарський, Приморський, Хабаровський краї, Сахалін, Камчатку. На жаль, висновки цих відвідин виявились невтішними: експедиції УВКР показали, що, на відміну від росіян, які проживають в Україні, українці, для яких Росія є країною оселення, не мають можливості реалізувати свої національні, мовні, культурні та інші права. «В Україні багатомільйонними тиражами друкуються й розповсюджуються російськомовні книги, газети, журнали, які є доступними для читачів переважної більшості українських бібліотек, функціонують російськомовні радіо- і телеканали, діють понад 5,5 тис. державних шкіл з російською мовою навчання, працює 16 російськомовних театрів тощо, — йдеться в резолюції, прийнятій УВКР за результатами подорожей просторами РФ. — А ось у Російській Федерації немає жодного друкованого українського видання, що виходить більш-менш регулярно, друкуванням україномовної преси опікуються переважно громадські організації, немає жодної державної школи з українською мовою навчання, жодного україномовного театру, наявна єдина на 150-мільйонну Росію українська бібліотека (та й та є філією районної бібліотеки № 147 м. Москви)».

За словами М. Гориня, виправлення цієї ситуації можливе лише за умови привернення належної уваги органів державної влади до проблем наших співвітчизників у країнах колишнього СРСР, за умови тісної співпраці громадських та державних інституцій. Також, на думку членів УВКР, питання про створення умов для повноцінного національно-культурного розвитку українців у пострадянських країнах повинно обов’язково порушуватися під час переговорів щодо створення Єдиного економічного простору.

Цього року Рада планує здійснити аналогічні поїздки по місцях поселення українців в країнах Середньої Азії та Закавказзя, а також продовжити підтримку українських громад Росії. Водночас М. Горинь висловив занепокоєність з приводу подальшої долі своєї організації у зв’язку зі скороченням майже в десять разів фінансування УВКР з державного бюджету України в поточному році. За його словами, після довгих переговорів з Міністерством фінансів на діяльність Ради було виділено 55 тисяч гривень, що покриває лише витрати на утримання офісу УВКР. Разом з тим М. Горинь все-таки сподівається, що в бюджеті на 2005 рік ситуація буде виправлена, адже УВКР — одна із найпотужніших громадських організацій в Україні.