Перейти до основного вмісту

Януковичу вигідно мати сильну «Свободу»

Кореспондент Die Welt у Польщі та Україні про резолюцію Європарламенту
18 грудня, 12:54

Резолюція Європарламенту (ЄП) від 13 грудня мене в якомусь сенсі порадувала. Вона свідчить, що все-таки в ЄС, принаймні у євродепутатів, є терпіння ще раз почекати Україну. І ще раз, гей ухнемо! І ще багато, багато разів. Ми вже думали, що осінь 2011 року буде вирішальним терміном. А потім вимкнуть світло. А тут євродепутати показують у резолюції, що асоціацію можна підписати, цитую, «можливо, в листопаді 2013 у Вільнюсі». І потім, розповідає мені німецький політик, мине ще довгий час ратифікації в парламентах країн ЄС, і це, здогадуюся, може тривати майже два роки. Отже, як кожен розуміє, до цього ми почекаємося президентських виборів і можемо сподіватися на нові варіанти, зокрема два (на мій погляд) позитивних: перший — посилення Януковичем демократичного вектора в українській державі, другий — його програш на виборах і спокійний відхід на пенсію (це означає, що під час свят з’являтимуться разом не три, а чотири колишні президенти, покладатимуть квіти, даватимуть інтерв’ю тощо).

У резолюції йде мова однозначно про Україну як про «європейську державу з європейською ідентичністю». Резолюція показує, крім цього, що значущість справи Тимошенко трохи падає. ЄП розглядає широкий спектр критеріїв. Цитую: «Демократичні принципи, правосуддя, незалежність юстиції та свобода ЗМІ». Хто його знає, я не виключаю, що 2014 рік побачить нестандартне вирішення питання Тимошенко. Можливо, дехто в апараті влади в Києві вже зрозумів, що таке рішення потрібно, можливо навіть нешкідливе інтересам влади, оскільки опозиція так чи інакше ослаблена, а матеріальні інтереси сім’ї Януковича досить добре забезпечені.

А тут ще один аспект: партія «Свобода». ЄП закликає партії в Україні не співпрацювати й не підтримувати її. Це втручання? Аби краще зрозуміли позицію ЄП, хотів би нагадати хоча б досвід останніх десятиліть. Європа, зокрема й Німеччина, дуже довго мучилися з питанням, скільки радикалізму демократична держава може «поглинути», освоїти, а скільки — вже небезпечно. ЄП пише, що «расистські, антисемітські й ксенофобські позиції суперечать основним цінностям і принципам ЄС» (тут важко сперечатися), і що він занепокоєний впливом цієї партії. Я думаю, що кожен в Україні розуміє, що расистські, антисемітські або ксенофобські позиції або схожі аргументи не розв’язують жодної з болючих проблем нинішньої України та її громадян. Навіть навпаки, такі позиції й елементи дають ідеальний аргумент і Росії, і політикам у ЄС, щоб говорити, що «Україна не дозріла до Європи», або, ще гірше, що вона — нецивілізована країна, й нехай залишиться в своєму кутку.

Пам’ятаєте, як апарат Януковича вилучив з регіональних виборів 2010 року партію БЮТ у Львові (створивши там «клон» БЮТ)? Це дало «Свободі» величезний успіх на виборах і створило шлях до наступних успіхів. Влада, якщо прийняти точку зору цинізму, розумно це зробила: якщо сприятимемо націоналістичному крилу опозиції, ослабимо всю опозицію, особливо в очах Європи. Я далекий від теорії «змови», але зрозуміти, що Януковичу вигідно мати сильну «Свободу», може кожний студент політології другого курсу.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати