Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Юрій КАРМАЗIН: «Боюсь, що вся держава здригнеться, коли побачить увесь перелік»

19 грудня, 00:00

Коли ж переконалися, що зробити це не вдасться, пограбували офісне приміщення. За словами помічника народного депутата Анатолія Мацея, «викрадено факсовий апарат, електронагрівач та деякі інші побутові предмети. За фактом пограбування порушено кримінальну справу. Однак поки що співробітникам УМВС та УСБУ в області, що ведуть спільне розслідування, не вдалося затримати злочинців», повідомляє кореспондент «Дня» Михайло АКСАНЮК.

— Оскільки «День» перший із засобів масової інформації звернувся до мене, я розповім те, про що не казав ще нікому. За день до виборів приміщення №2 Одеської обласної державної адміністрації, де знаходився мій, як депутата по мажоритарному округу, службовий кабінет було оголошено замінованим. У такий спосіб на час виборів я залишився без телефонного зв’язку. Потім в одному з кабінетів у мене зникла валіза з деякими документами. А місяць тому пограбовано мою маму, пенсіонерку, учасницю війни. Злочин не розкрито.

Усе це сталося після того, як я розслідував справу, як окремі спільні підприємства лише за один рік «утаємнили» від податкових органів близько мільярда гривень. Бензин, стегенця, цукор, пиво, вино завозилися без сплати мита, акцизу й податку на додану вартість. При цьому вони посилалися на рішення та ухвалу Київського районного суду м. Харкова. На цій основі арбітражні суди застосували преюдицію (факти, доведені одним судом, сприймаються іншим як незаперечні. — Авт.). Iз правової точки зору це повна нісенітниця. Я категорично виступив проти цього на сторінках газети «Політика», з трибуни ВР. Відразу ж на мене вийшли дуже високі посадові особи, які порадили мені забути про цю справу.

Днями в інтерв’ю програмі одеського телебачення «Чоловіча розмова» я назвав фірми, які за цим стоять. І ось результат. Вночі розбили 8-міліметрове скло (2 на 2 метри) за 18—20 метрів до поста міліції. По-моєму, коли вночі це величезне скло бабахнуло, пост мав би зреагувати. Та де там! Це викликає багато запитань. Думаю, це чергове попередження. Через вашу газету хочу сказати, що на мене це не подіяло. Ми не зупинимося. А якщо буде ще якийсь подібний акт щодо мене чи моїх колег, ми назвемо всіх, хто стоїть за цими спільними підприємствами. Боюсь, що вся держава здригнеться, коли побачить увесь перелік. Там є люди, які за посадою покликані боротися з організованою злочинністю, а не прикривати її.

— А якщо не буде інших провокацій, ви ці дані не оприлюдните?

— Я законослухняний громадянин. Для мене є стаття 62 Конституції: тільки суд може визнати людину винною. Я не можу передчасно звинувачувати людину в корупції діяння. Але я можу, скажімо, піти на порушення, взяти за це відповідальність, коли виникне реальна загроза.

Крім того, досить прозоро я двічі писав про все це в газеті «Політика». Після цього вона була закрита — iз порушенням і українських законів, і міжнародних норм.

— Головний редактор цієї газети ще до «Політики» мав досить складні стосунки з Кримінальним кодексом. Вас, як голову Комітету з питань боротьби зi злочинністю, не дискредитує така тісна співпраця з цією людиною?

— Свого часу я сам піднімав питання щодо цієї газети, її редактора. Але мене не дискредитує співпраця з будь-яким журналістом. Суд не заборонив йому займатися журналістською діяльністю. Він сирота, раніше мав гріхи, міг помилятися. У нас і в парламенті є люди з погашеною судимістю. Ця газета — одна з небагатьох опозиційних. Я поставив їм умову — жодної крапки не викинути. Вони все зробили чесно. То ж як я маю ставитися до людей, які чесно оприлюднили мою точку зору, чого не можна зробити в проурядових ЗМІ?

— Як ви ставитеся до закидів щодо політизації вашого комітету, що ви політикою займаєтеся більше, ніж конкретними правовими питаннями?

— Ці закиди роблять ті, хто нічого не робить у комітеті. Подивіться на кількість і серйозність розроблених у цьому комітеті законопроектів. За неповні чотири місяці ми розробили стільки, скільки напрацював колишній комітет Омельченка за чотири роки. За глибиною вони дадуть фору кільком іншим комітетам разом узятих.

До нас іде безліч листів від людей, які можуть покластися тільки на нас. Ми намагаємося реагувати, забезпечити в цій державі пріоритет права та Конституції. Сваволі не повинно бути ні до кого. Монтеск’є казав: «Закони — це павутиння, крізь яке великі мухи прориваються, а дрібні застряють». Позиція більшості членів комітету — закони мають бути однакові для всіх «мух».

— Вам не здається, що склалася доволі зручна ситуація: на час формування комітетів ВР було відомо, що Генпрокуратура готує подання до парламенту щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності керівників «Громади». І ви, член «Громади», очолили комітет, через який підуть усі ці подання?

— Проти мене на виборах був виставлений лідер обласної організації «Громади». У парламенті переді мною став вибір, до якої фракції йти. Я пішов у ту, яка опозиційна. І більше ніякого зв’язку, тільки необхідність спільно опонувати нинішньому курсу на знищення держави. Оскільки я маю досвід правоохоронної, законотворчої роботи, вони довірили мені очолити комітет. При цьому жодних подань ні на Лазаренка, ні на Тимошенко не було. (За словами віце-спікера Віктора Медведчука, очолюваний Кармазіним комітет повернув Генпрокуратурі подання про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Агафонова з проханням надати додаткову інформацію. — Авт.). За регламентом головним комітетом при вирішенні питання про відповідальність депутатів є Комітет з питань регламенту (теж очолюється членом «Громади» — Віктором Омеличем. — Авт.). Я достатньо об’єктивна людина. Коли це стосується когось із моїх друзів чи близьких, я як суддя оголошу самовідвід. Але ж тут іде мова про вибірковий відстріл когось. Я проти такої системи. У минулій ВР я очолював депутатську слідчу комісію щодо «Бласко». Ми знайшли рахунки багатьох посадових осіб адміністрації Президента і Кабміну, все передали в Генпрокуратуру. Але вона брутально досі дозволяє повністю знищувати цивільний флот України.

— Якщо раптом «Громада» прийде до влади, вона не почне вибірковий відстріл іншої сторони?

— Я не думаю, що так загрозливо стоїть питання приходу до влади «Громади». Скоріше прийдуть до влади помірковані ліві сили. Те, що Кучма не буде Президентом, — 300%. Я вже казав у вашій газеті, що парламент нелегітимно продовжив йому повноваження — вони закінчуються 19 липня 1999 року, тому вибори мають бути навесні.

— Ви вважаєте, що вам і вашому комітету, крім того, що ви говорите правду, вдасться щось реально змінити?

— Усім непросто змінити ситуацію в державі. Навіть найбільшій фракції в парламенті зі 120 багнетами непросто. А «Громаді» з 45 важче це робити. Але комітету вдасться принаймні вивести на чисту воду багатьох. До речі, я один з авторів законопроекту про зняття депутатської, суддівської, президентської недоторканності — але тільки після виборів, щоб не було політичної розправи. Я не за те, щоб усіх пересадити за грати, але принаймні моральну відповідальність треба понести.

— Ваш комітет, ви особисто активно відреагували на арешт Лазаренка. Якби це сталося, наприклад, iз Наталією Вітренко, ви б відреагували так само?

— Жодного рішення комітету з цього приводу не приймалося. Було лише моє запитання до першого заступника мiнiстра закордонних справ Олександра Чалого: «Чи знає він, що правоохоронні органи сфабрикували деякі документи щодо оточення Павла Лазаренка, які кинули тінь на нього, зокрема в Швейцарії, звинувативши його у виробництві зброї та збуті наркотиків?» Після цього в деяких правоохоронних органах була паніка, почалися службові розслідування: звідки Кармазін про це знає. Кармазін знає навіть, що в деяких правоохоронних органах дали вказівки всі листи, які підписує Кармазін, аналізувати. У мене є докази цього.

Я захищав би інтереси будь-якого громадянина України, який був би незаконно затриманий чужою владою. Ми самі розберемося, чи винен Лазаренко. А щодо Вітренко, я теж хочу запитати: «А де подання на Марченка та Вітренко, які в присутності інших депутатів побили Павла Мовчана, який досі лікується? Чи не стало це подання предметом торгу, домовленостей проходу деяких кандидатів у народні депутати?

— Яка ваша думка як голови комітету, чи можна буде хоч якось забезпечити законність під час проведення виборів?

— Важко буде зупинити виконавчу владу, але це можна зробити. Адже в самій виконавчій владі, адміністрації Президента, Кабміні, СБУ, НБР і прокуратурі визріла колосальна опозиція до дій нинішньої влади, до брутальних порушень закону. За допомогою цих людей, які за покликанням совісті просто виконують свій громадянський обов’язок, думаю, ми їх зупинемо. Всіх не надуриш.

№244 18.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати