З НАТО чи з Росією?

— Ваша постанова — той випадок, коли виконавча влада і парламент мають однаковий погляд на проблему?

— Я гадаю, що тут будуть одностайними і Президент, і Верховна Рада, і виконавчі структури: Україна в принциповому плані підтвердить свою готовність брати участь у міжнародній миротворчій операції. На яких це може бути умовах? Перша — це згода югославської сторони. Хоча дехто вважає, що це не обов'язково, оскільки є рішення ООН. Але ми вважаємо, що югославська сторона повинна висловитися однозначно, що вона хотіла б бачити українських миротворців на своїй землі. І наскільки мені відомо з передач зарубіжного радіо, Югославія підтвердила своє бажання, що також знайшло підтвердження в контактах з югославським посольством. І друга умова — акція за мандатом Ради Безпеки ООН. Рішення таке є. А зараз повинні обговорюватися конкретні деталі, найбільш непросте питання — фінансове. Оскільки на сьогодні, як можна бачити, ні ООН, ні інші структури не готові взяти на себе утримання миротворців. Тим більше, що їм там доведеться бути довго і навіть дуже довго. Я хочу сказати, що конкретні плани допомоги у нас є. У вівторок на рівні секретаря РНБО, міністра оборони, першого заступника міністра закордонних справ і голови профільного парламентського комітету ВР ці питання були дуже детально обговорені, і у нас не було жодних розбіжностей. Вимальовується дуже цікавий варіант нашої участі — не стандартний, не шаблонний, він може зняти багато нашарувань і нісенітниць. Ви ж знаєте, що головна проблема — кому підлягатиме наш контингент — НАТО чи Росії? Навколо цього багато спекуляцій

— То як, все ж таки, можна уникнути визначеності?

— Я не маю права говорити передчасно, але є дуже цікавий план. Тут наше Міністерство оборони проявило, я сказав би, мудрість. Але сказати поки не можу... Ми маємо намір цього тижня ухвалити постанову ВР, у якій принципово виразити наше ставлення до того, що вже сталося, підтвердити готовність України взяти участь у миротворчій операції, викласти умови і дати доручення МЗС і Міністерству оборони внести відповідні пропозиції у встановленому законом порядку. А Кабміну — знайти кошти для покриття витрат, які будуть пов'язані з участю України в миротворчій операції. Мені здається, що більшість парламенту підтримає цю постанову.

— Поясніть, будь ласка, як все ж таки змогли домовитися комуністи, яким Мілошевич — брат рідний, а Росія — старший брат, і українське керівництво, яке, по-вашому, проводить пронатовську лінію?

— Йдеться про те, щоб зробити все можливе для припинення кровопролиття — а я не думаю, що албанці й серби коли-небудь помиряться, це на століття. Але треба ввести якусь систему, порозводити їх, чи що, щоб кров не лилася.

— Ви маєте намір поставити Україну між Росією і НАТО?

— Чому? Ні! Я взагалі вважаю, що ця проблема — Росія чи НАТО — вона сьогодні багато в чому надумана. Я не думаю, що Росія виторгує собі сектор, швидше за все, вона буде розкидана по всіх секторах.

— Але сьогодні деякі російські політики, котрі спеціалізуються на балканській темі, абсолютно не виключають, що процес завершиться тим, що одна частина косовської території, з сербами під контролем Росії залишиться у Югославії, а друга, з албанцями, під протекторатом НАТО, відійде до Албанії.

— Ми в проекті постанови записали — і це ні у кого не викликає сумніву, ні у МЗС, ні у Міністерства оборони і РНБО — Косово невід'ємна складова частина Союзної Республіки Югославія. Тобто, ми чітко і однозначно визначили свою позицію: ми проти порушення територіальної цілісності. І потім — що таке Росія? Післязавтра зустрінеться Клінтон з Єльциним, якого до цього часу накачають настільки, щоб він міг стояти, і вони домовляться, поставлять крапку — і закінчиться вся ця метушня!

— Але відчуття є, що хоч би які зовнішньополітичні кроки ми робили — ми демонструємо свою горезвісну багатовекторність.

— До цього питання це не має ніякого відношення. Повірте. Я згодний, наше хуторянство, наша обмеженість, наша дебільність, якщо хочете, вони є. Але в цьому випадку — це дуже гуманітарна проблема, щоб привносити в неї ці елементи.