ЗАПИТАННЯ «Дня»
Чи готовий український бізнес до рівновіддалення від влади?
Леонід КЛИМОВ, народний депутат, почесний президент «Імексбанку» (Одеса):
— Час для відходу бізнесу від влади ще не настав. У людей від бізнесу сьогодні ще дуже велика і потреба, і спокуса суміщати з бізнесом якісь владні повноваження. Наші дванадцять років незалежності ще не дали можливості повністю структуризувати економічний простір, та й приватизацію ще не повністю закінчено... Отже, реалістично дивлячись на речі, я ще не бачу значних передумов, які б могли сприяти відходу бізнесу від влади. Для цього потрібен час. Він буде, коли закони стануть чіткими та досконалими, коли створюватимуть рівні умови для всіх суб’єктів бізнес-простору. Ніхто не повинен мати можливість використати важелі влади та впливу, щоб отримувати пріоритет у тому чи іншому секторі бізнесу, що сьогодні, на жаль, ще, як кажуть, має місце. Якщо нашому депутатському скликанню пощастить, то ми намагатимемося обмежити можливості лобіювання інтересів конкретного підприємства. І все ж, я можу передбачити, що залишаться перекоси між провідними галузями, i це неминуче приводитиме до влади їхніх представників. Наприклад, як усунути тертя між сільським господарством і банківською сферою? Сільський трудівник хоче дешевих і довгострокових кредитів, але водночас рівень аграрних підприємств не відповідає цим потребам. Щоб підвищити його, слід повністю реалізувати закони про землю, провести закони про іпотеку, лізинг тощо. Отже, елементи протистояння, мабуть, ще збережуться, але, я сподіваюся, персоніфікацію взаємовідносин між бізнесом і владою у вигляді лобіювання інтересів конкретних підприємств якимось чиновником, що вийшов із бізнесу, поступово викорінюватимуть.
Ігор ШКИРЯ, народний депутат, колишній керівник багатопрофільного виробничого об’єднання «Іліташ» (Донецьк):
— У нашій країні надмірно яскраво виявляється лобізм бізнесу у владних структурах. Ця ситуація багато в чому дискредитує сьогоднішнє підприємництво та спричиняє відповідне ставлення народу. Найнеприємніше при цьому те, що коли при владі Іван Іванович, то він лобіює тільки бізнес близьких до нього людей. Приходить Петро Федорович — у нього свої, але також обмежені інтереси. Це дискредитує саму ідею участі бізнесу у владі. Щоправда, наша країна у цьому не самотня. Взяти американців, вони ще до Багдада не підійшли, а вже почали ділити конкретні контракти на відродження нафтових свердловин. Отже, політика й бізнес пов’язані у всьому світі. Але у нас усе це занадто відкрите. Чим швидше ми від цього відійдемо, тим буде краще. Принципово великий бізнес до цього готовий. Чим більше чиновники надають бізнесу послуг, тим більше він залежить від них. Тому, я думаю, бізнесмени вже усвідомили шкоду цих залежностей і готові дистанціюватися від влади та її впливу. У нормальній цивілізованій країні влада повинна лобіювати бізнес на зовнішніх ринках, за межами країни, щоб пропагувати і просувати її експорт, підтримувати національну валюту та експортера. А всередині країни їй потрібно розвивати внутрішній ринок, а не тягти якісь конкретні підприємства, викручуючи іншим руки хабарами і податками.
Діана СМАХТІНА, директор компанії SigmaBleyzer (Харків):
— Наша компанія займається в Україні великим бізнесом, корисним для країни. І навіть сама її присутність тут свідчить про бажання іноземних інвесторів освоювати наш ринок. З цієї причини принцип нашої компанії — не займатися політикою і ходінням у владу. Хоч ми розуміємо, чому інші компанії, і великі, і дрібні, цього не дотримуються: занадто багато недоробок у нашому законодавстві, а це породжує бажання «особисто вирішити» всі ці кричущі питання. Як тільки процес формування України, як демократичної держави в складі світової спільноти, увійде в нормальне русло, то й бізнес займеться своєю прямою справою. Адже будь-який бізнесмен, який прагне до свого і суспільного блага, схильний більше займатися менеджментом, ніж політикою. Залишається вирішити питання нашого остаточного входження у світові демократичні процеси. Але при цьому не можна забувати, що ми йдемо цим шляхом усього 10 років. А якщо у цьому нас хтось уже випередив, то, на мою думку, причина у тому, що ми маємо дуже багато всіляких політичних структур. Вони повинні відфільтруватися. А ще хотілося б, оперуючи категоріями менеджменту, сказати про програми наших урядів, у тому числі й про щойно прийняту. Немає слів, вона правильна. Але наші уряди так часто змінюються, і кожен починає з нової програми. Адже це також непокоїть бізнес. Я тут хочу провести аналогію з акціонерними товариствами. Там загальні збори, наглядова рада визначають загальну стратегію розвитку. Чому б Верховній Раді не прийняти стратегічні напрями України, які будь-який новий кабінет зобов’язаний реалізувати тактичними й оперативними справами? А у нас нині бізнес, схоже, вважає, що йому слід «бути присутнім», коли приходить до влади кожен новий уряд.
Олег САЛМІН, народний депутат, почесний голова правління ВАТ «Укрнафта»:
— Український бізнес зможе дистанціюватися від влади тільки тоді, коли стане прозорим. Якщо цю умову буде витримано, і від самих бізнесменів не буде до влади вимог і побажань — щоб вона «допомагала» заробляти гроші. Влада може допомагати бізнесу, але не у вигляді корупції, а законодавчо. Тоді бізнесмени матимуть прозору можливість офіційно заробляти гроші та платити податки, як це робиться в цивілізованих країнах. У цьому я міг пересвідчитися, коли працював за кордоном.
