ЗАПИТАННЯ «Дня»
Нові партії: що це означає?
Борис АНДРЕСЮК, СДПУ(О):
— Усі, хто сьогодні взявся за створення власних партій, ще не до кінця розуміють, у що вони вплуталися. СДПУ(О) двічі самостійно проходила до парламенту, і ми не з чуток знаємо, наскільки це трудомісткий процес. За рік-два побудувати партію, ідеологічно її наповнити, охопити регіони, залучити достатню кількість прихильників дуже складно. Узагалі, чи є сенс «плодити» дрібні партії, яким потім однаково доведеться блокуватися? Така багатопартійність відкидає нашу політичну систему в розвитку років на 10. Краще укрупнюватися, групуватися навколо могутніх структур, які вже мають свій, перевірений роками, електорат. Так ми б значно швидше пройшли етап політичного структурування як ВР, так і суспільства загалом.
Сергій ПРАВДЕНКО, «Демократичні ініціативи — Народовладдя»
— Процес партбудівництва нескінченний: одні сили з’являються, інші розпадаються, деякі, особливо з приходом відомих політиків, відроджуються. На прикладі Ради це видно якнайкраще. Загалом я б оцінив ці процеси позитивно, проте сповна їхні наслідки ми відчуємо лише після виборів, коли підготовка до 2006-го ввійде в активну стадію.
Микола ТОМЕНКО, «Наша Україна»:
— Лихоманка «партизації», що захопила Раду, може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Позитив у тому, що парламент стає прогнозованішим, адже дисциплінованість і відповідальність у фракціях набагато вища, ніж у групах, відповідно, передбачити результат того чи іншого голосування простіше, ніж раніше. Плюс і те, що політична позиція парламенту стає зрозумілою виборцю вже зараз, а не напередодні чергових виборів. Проте тепер партійні інтереси набагато частіше вступають у конфлікт один із одним, а жертвами можуть стати ті чи інші законопроекти.
Я доволі критично ставлюся до спроб реінкарнації старих партій з допомогою оновлення керівного складу. Від зміни лідера та назви суть не змінюється. Так, зараз усі шукають своє місце в партійній ніші, але ці пошуки поки що не настільки ефективні, щоб можна було говорити про нові сили, здатні на виборах-2006 подолати рубіж у три відсотки. Блокування — найблагополучніший варіант взаємодії «молодих» партій на первинному етапі партійного будівництва.
Микола ГАПОЧКА, «Союз»:
— Я би не сказав, що даний процес ослаблює більшість, але, на жаль, і не зміцнює. Але здебільшого ротації відбуваються всередині самої більшості та є змінами місцевого значення. Думаю, це триватиме аж до виборів. Сьогодні дуже багато що, в тому числі стабільність роботи парламенту, залежить від того, хто стане президентом. Якщо переможе політична сила, яку сьогодні підтримує більшість, структуризація завершиться швидше, якщо до влади прийде опозиція — все почнеться спочатку.
