ЗАПИТАННЯ «Дня»
Висловлений Президентом Леонідом Кучмою намір України розширити співпрацю з Євразійським економічним співтовариством сприйнятий у країні неоднозначно. Хоча Президент наголошує (зокрема в інтерв’ю італійській газеті «Уніта» вчора), що діяльність України в СНД спрямована передусім на створення стабільних ринків збуту для вітчизняних товарів. МЗС України також акцентує увагу саме на економічних аспектах вступу до ЄврАзЕС. Воно розглядає ЄврАзЕС як організацію з економічного співробітництва і буде відповідним чином формувати своє ставлення до неї, заявив на брифінгу голова прес-служби МЗС України Сергій Бороденков. Коментуючи можливість розширення співпраці України з ЄврАзЕС, С. Бороденков підкреслив: «Беручи до уваги економічні інтереси України на пострадянському просторі, уряд України уважно вивчає умови та механізми функціонування ЄврАзЕС з урахуванням усіх потенційних можливостей, результатів і наслідків цього процесу для повноцінного забезпечення національних інтересів України». Дещо розпливчата думка дипломата доповнюється думками підприємців, висловленими «Дню». Водночас не можна не відмітити, що майже одностайне віддавання переваги ринкам на Сході, висловлене опитаними підприємцями, на нашу думку, може пояснюватися чисто практичними труднощами на високорозвинених ринках або неготовністю конкурувати. При цьому не можна iгнорувати намiри як Росії, так і України вступити до СОТ. Після цього, як відзначають деякі експерти, економічний аспект ЄврАазЕС істотно поменшає...
Олександр КРИВОКОНЬ, начальник відділу маркетингу компанії «Беарс»:
— Наші ринки, безумовно, знаходяться в СНД. Тому що до рівня якості європейських виробників нам ще дуже далеко. Я був би радий сказати, що наші перспективні ринки розташовані хоч би в Східній Європі, але в тому, що це не так, можна легко пересвідчитися, відвідавши Польщу, Чехію, Словаччину та інші країни. Наших товарів там просто немає. Це погано, але це — факт. У Росії ж є наші товари. Я не згодний із тим, що так має бути, але поки що це саме так.
Сергій ЛИТВИНОВ, генеральний директор компанії «Мінолта Україна»:
— Моя діяльність пов’язана не з експортом, а з імпортом. Проте я думаю, що саме Росія — наш перспективний ринок, на якому нам доведеться працювати багато десятків років. Це твереза думка, оскільки я вiдношу себе до патріотів України і відчуваю себе ображеним тим, як поводяться деякі мас- медіа, і ще більшою мірою українські та російські політики, підпорядковуючи наші національні інтереси Росії. А ось найбільш перспективним для України повинен бути внутрішній ринок. Весь світ дивиться на нього і облизується, а ми всі шукаємо чогось на стороні. Але поки внутрішній ринок слабкий, нічого іншого не залишається. Стосовно ринку СНД, то це останній незаповнений ринок на планеті — в ньому, по суті, майбутнє світової економіки. Для порівняння: в Празі, яка за чисельністю населення менша за Київ, я нарахував 17 п’ятизіркових і 34 чотиризірковi готелі. І це далеко не повні дані. А у нас на цей рівень нещодавно вийшов тільки один готель. Хто ж нас із такими показниками пустить у Європу?
Герман ШЛОМАН, директор інвестиційної компанії «Україна»:
— У Європі Україні буде дуже важко. Там усі ринки жорстко поділені. Нового сильного гравця з товарами не чекають. Навіть якщо передбачити, що Україна колись стане членом Європейського Союзу, то їй доведеться пройти шлях становлення, для чого необхідна міцна економіка зі стійкими показниками. У свою чергу, для цього необхідний могутній внутрішній ринок, якого у нас поки немає. А на зовнішньому ринку, повторюю, нас ніхто не чекає, особливо в Європі. І навіть Росія вже навчилася рахувати гроші. Але, враховуючи гарні політичні відносини, що склалися з нею останнім часом, таким перспективним ринком вона може стати. І ще не можна забувати про східний і південно- східний вектор у нашій зовнішній торгівлі. Вони проходять через ЄврАзЕС. Наше прагнення до цивілізованого європейського ринку природне і зрозуміле, але спочатку нам потрібно багато що поміняти у себе. Можна з цифрами в руках доводити, що в Європі нам буде краще і вигідніше, але при цьому не можна забувати про наш менталітет, який швидко змінити неможливо. Саме з цієї причини у нас та економіка, на яку ми заслуговуємо.
Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ, президент групи компаній «ХХI століття»:
— Структура зовнішньої торгівлі України, що склалася, свідчить про тісні торгово-економічні зв’язки України та країн-учасниць ЄврАзЕС. Істотний відсоток експорту продукції металургії, АПК, важкого машинобудування, нафтохімічної та мінеральної продукції, а також великий торгово- економічний потенціал України і Росії свідчать на користь розширення співпраці України та ЄврАзЕС аж до вступу нашої країни в цю організацію.
Євген КОНИК, заступник начальника відділу цінних паперів АТЗТ «Фінансова консультативна група»:
— Співпраця з ЄврАзЕС має і позитивний, і негативний моменти. Позитив у тому, що ми отримуємо ширший доступ до ринків Росії та інших держав, зокрема, з продукцією нашої легкої промисловості, яка перебуває зараз у стадії слабкого підйому. В результаті ми можемо отримати певні переваги перед конкурентами. Але не можна забувати і про те, що Росія отримає додаткові можливості для проникнення на наші ринки. А у неї тут до того ж активне лобі, чималі фінанси, росіяни вже заволоділи в процесі приватизації стратегічно важливими підприємствами і такими напрямами, як газ і нафта, де вони просто панують. А ось у легкій промисловості ми бачимо на цьому напрямі певну перспективу для України. Якщо вдасться залучити кредитні ресурси і здійснювати кваліфікований менеджмент, то можна досягти успіху.
Юрій ЗАСТАВНИЙ, фінансовий директор компанії «Сингента»:
— На етапі, коли Україна ще відділена від Європейського Союзу митом, статусом і — головне — економічним розвитком, її товарні ринки, на жаль, приречені протягом найближчих двох- п’яти років внаслідок історичних причин залишатися на пострадянському просторі. Сьогодні наші товари через низьку якість не можуть конкурувати з європейськими. Щоправда, у них низька ціна, що може підвищувати їхню конкурентоспроможність. Отже, Україна потенційно і зараз могла б мати вихід на західні ринки, але цьому заважає дуже багато політичних чинників. Це передусім протекціоністська політика європейських країн щодо своїх підприємств і галузей. І, проте, я вважаю, що зовнішньоекономічна політика України повинна бути все-таки направлена на Західну Європу. На ЄврАзЕС можна орієнтуватися тільки в тактичному плані — на найближчі два-п’ять років це можливо — але в стратегічному плані цей напрям не має майбутнього.
