Жага «жертвоприношення»…

Про люстрацію в Україні говорять давно. Останніми роками ця тема взагалі  перетворилася на популістичну пустушку, ставши у один ряд зі зняттям депутатської недоторканості та скасуванням пільг для народних обранців. Утім, революційні подій, що відбулися в країні останніми місяцями змусили систему здригнутися й створити таке утворення як Люстраційний комітет.

Варто зазначити, що термін «люстрація» здебільшого був актуальним у країнах, які боролися із радянським спадком. Оскільки головною метою було викорінення номенклатури та тих, хто готовий зводити лаштунки нової держави й грати за старими правилами, серед основних критеріїв очищення влади були: робота у владних структурах Комуністичної імперії, робота в органах або ж навіть підозра на таку співпрацю.

За якими принципами та критеріями проходитиме люстрація по-українськи, «День» з’ясовував у голови Люстраційного комітету, журналіста та громадського активіста Єгора СОБОЛЄВА.

- Пане Єгоре, сьогодні створено Люстраційний комітет. Чи наявний у нього правовий інструментарій?

- Наразі Люстраційний комітет функціонує лиш як громадська ініціатива. Вона будується на громадській організації «Воля» та інших організаціях і волонтерах по всій країні, які загорілися ідеєю очищення влади. Що стосується творення Люстраційного комітету як офіційної установи, тут слово за урядом. Ще два тижні тому я запропонував три можливі способи юридичного закріплення комітету. Найпростіший варіант – реорганізація Національної агенції з державної служби. Ця агенція має офіси, працівників та, головне, повноваження опікуватися державними службовцями, контролювати якість їх роботи та законослухняність.

- Хто в такому разі має ініціювати ухвалення проектів комітету?

- Ми не чекаємо дій уряду чи парламенту й вже підготували два закони та допрацьовуємо третій. Перший, правда, ініціювало Міністерство юстиції – він стосується змін судової системи (реформа судів) й містить велику люстраційну статтю, в розробці якої ми прийняли участь. Відповідно до неї, потрібно звільнити й заборонити одягати мантію тим суддям, які під час Майдану забирали права у автомайданівців, давали санкції на прослуховування активістів, забороняли мирні зібрання чи відправляли людей в СІЗО.

Окрім того, силами правників-волонтерів, ми підготували закон про люстрацію Віктора Януковича та ключових посадовців, а яких він спирався під час терору Майдану. Ми пропонуємо пожиттєво заборонити їм балотуватися та обіймати будь-які державні посади в Україні.

Третій закон, над яким ми зараз працюємо – акт про глобальну люстрацію усієї державної машини, в тому числі правоохоронних органів. В результаті ряду дискусій між юристами, активістами та депутатами, нам вдалося домовитися щодо того, якою має бути люстрація. тепер професіонали мають виписати це в законодавчих нормах.

- Чи достатньо в нас людей з бездоганною репутацією, які можуть кваліфіковано здійснити люстрацію суддів, правоохоронців тощо?

- Я бачу вже зараз, що люстрація приваблює тих, які хочуть під шумок вирішити особисті питання. Однак, ще більше ці процеси приваблюють кваліфікованих правників, чистих правозахисників, полум'яних громадських активістів, які насправді хочуть очищення влади. Якщо чинна влада все ж ухвалить усі необхідні закони, а Люстраційний комітет набуде формальних юридичних прав, люстрацію можна буде здійснити швидко й чисто.

- Критикуючи перші кроки комітету законодавець Віктор Мусіяка зауважив, що перш ніж розпочинати люстрацію потрібно створити для неї визначення й закріпити у відповідних юридичних актах. Що ви розумієте під люстрацією?

- Люстрація, як ми знаємо, це очищення через жертвоприношення. Фактично ж вона застосовується як обмеження людям із певної організації, або тим, які вчинили певні дії, претендувати на державну владу. Люстрацію часто плутають із кримінальною відповідальністю, але це різні речі. Це – фільтр, мета якого, відповідно до визначення Ради Європи, забезпечити демократичний розвиток країни й убезпечити від зазіхань тих, хто може перешкоджати їй на цьому шляху.

Що стосується критики, я добре розумію, що перші кроки, постановка питання про люстрацію Януковича та суддів, багатьом здаються несистемними, свавільними, занадто революційними. Однак, історія вчить, що одразу після революції починається контрреволюція і наше завдання – використати унікальний шанс, доки парламент ще здатний на прийняття революційних рішень. Системна ж люстрація потребує не тільки проробки всіх необхідних рішень, а й обговорень із усією країною. Ми вже презентували програму люстрації у Львові й скоро вирушимо до Донецька. Схід та Південь мають зрозуміти що це за процеси і навіщо вони потрібні державі.

- Одне з головних питань – чи достатньо сьогодні механізмів для проведення люстрації? Чи готова нинішня влада, взагалі політична верхівка, до цього, адже серед її представників теж багато тих, кого треба люструвати?  

- З кожним днем влада буде усе більше вкорінюватися у бажанні не приймати акти щодо люстрації. Саме тому ми розділили нашу роботу на два етапи. Перший – революційний: люстрація суддів та Януковича і його команди, які тероризували Майдан. Потрібно пригадати досвід 2005 р.: щойно ситуація стабілізується, усі вони повернуться на Донбас й абсолютно легітимно оберуться там як представники парламенту. Історія показала, що вони встановлюють диктатуру мародерів й ми маємо покінчити з цим. Другий – масштабна люстрація органів влади, але до цього потрібно ставитися дуже відповідально. Насамперед, це потребує широкої згоди суспільства, яке не має сприймати це як політичні чистки чи розправи. До того ж, це потребує підготовки великої кількості нових кадрів.

- Чи є у ВР критична маса депутатів, готових ухвалювати всі ці рішення?

- Якщо парламент буде ухилятися від прийняття люстраційних законів, він може бути зметений. Нині наростає обурення стосовно того, що багато потрібних рішень не приймаються, а деякі призначення свідчать про те, що бажання змінювати мародерську систему немає. Якщо парламент не буде підтримувати люстраційні ініціативи, очищення влади може забезпечити вулиця. Мені б не хотілося, щоб спрацював останній сценарій – краще, робити все за законом, але якщо законодавці не будуть виконувати волю народу, на нього чекатиме велике невдоволення.

- Чеська люстрація, яку проводив Вацлав Гавел, вважається прикладом. Головним критерієм тоді була робота у комуністичних структурах. Чи будете ви зважати на цей фактор?

- Ми уважно вивчаємо різні досвіди. Для нас може бути актуальним досвід Східної Німеччини, які люстрували Штазі. Останні дні показали, наскільки великою проблемою є інтегрованість агентів іноземних спецслужб до, власне, самих спецслужб, політикуму, суспільства, бізнесу. Що ж стосується чеського досвіду, у перші дні діяльності ми попросили очільника їхнього МЗС допомогти нам, надіслати людину, яка могла б поділитися своїм досвідом.    

- Якими будуть основні критерії для відбору тих, хто отримає «квиток» до владних органів оновленої країни?

- Під люстрацію, згідно із пропозиціями, мають потрапити ті, хто працював у комуністичних структурах та Компартія, агенти іноземних спецслужб, керівництво держави, яке розв'язало війну проти власного народу, керівники Партії регіонів та, зокрема, хабарників: тих, хто не може пояснити походження своїх статків, і вони весь час працювали на бідну країну й отримували зарплату держслужбовця.

- Незважаючи на вимогу змінити систему, Майдан засвідчив проблему відсутності нових лідерів, що можуть скласти нову політичну еліту. В таких умовах, яким чином відбуватиметься люстрація політиків? Можливо тоді краще виставити критерії, які б дозволяли приходити на державну службу, ніж критерії, які не дозволяли? 

- Політична люстрація це величезний виклик. Я мав розмову із виконуючим обов'язки Міністра внутрішніх справ – він розуміє обурення викликане деякими призначеннями, однак де шукати чесних правоохоронців вищих ланок – питання риторичне. Не менш важливою ніж робота Люстраційного комітету є робота Академії державної служби, закладів, що готують міліціонерів та суддів. Країні потрібні нові кадри.

- Ви часто апелюєте до механізмів прямої демократії, якими мають послуговуватися люди після люстраційних процесів, тобто самі обирати суддів, дільничних тощо. Чи готове українське суспільство нести відповідальність за такий вибір й елементарно забезпечувати явку на голосування?

- Суспільство набагато краще за державу, яка намагалися ним управляти, тож я б давав йому максимально багато повноважень.          

Загалом, якщо ми будемо наполегливі, за три роки ми можемо мати нову державу Україну, якою ми будемо пишатися.  

КОМЕНТАР

«ПОКИ МИ МАЄМО НЕ ДУЖЕ ВДАЛИЙ ПРОЕКТ МІН’ЮСТУ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ДО СУДОВОЇ СИСТЕМИ, А ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО»

Віктор МУСІЯКА, професор права:

- Говорити про сам законопроект ще зарано, адже його тільки напрацьовують. Однак, це дуже непросто. Спочатку треба визначитися із тим, що таке люстрація, які суб’єкти підлягають люстрації, яким має бути сам процес люстрації. Не менш важливо визначити склад комісії, яка буде проводити люстрацію й забезпечувати роботу механізму – ці люди також мають пройти певну люстрацію. Нині організаторам, напевно, не варто замахуватися на надзвичайно широкий контингент, який має підлягати люстрації, хоча її проведення дуже потрібне суспільству.

Поки що ми маємо не дуже вдалий проект Мін’юсту про відновлення довіри до судової системи. За ним нереально працювати й він може тільки нашкодити. Реформа судоустрою сьогодні вкрай важлива. Утім, треба дочекатися закону власне про люстрацію. Головне – не допустити, щоб під виглядом люстрації відбувалася розправа. Загалом, це має бути процес, який дасть можливість звільнитися від тих, хто призвів до знищення інститутів влади й поставити певні перепони на шляху кар’єристів, які ладні на все аби потрапити до системи державної влади і потім зсередини її демонтувати.

Не можна говорити, хто має чи не має права йти до влади, потрібно говорити, що особи, які займають певні посади в системі державної влади та самоврядування підлягають звільненню чи відстороненню на час перевірки, якщо є певні негативні факти щодо їх діяльності. Критерії, які можуть бути підставою для відсторонення осіб від посад або недопущення їх до обіймання певних посад у майбутньому мають бути чітко визначені. Але це може бути тільки складовою частиною умов доступу.

Коли ж мова йде про люстрацію, яка може застосовуватися в майбутньому, потрібно враховувати права людини. Відповідно до 24 статті Конституції визначено, що за певними ознаками права не можуть бути обмежені. Це – тонке лезо, тож над проектом мають дуже добре попрацювати. .