Жіноче "царство"
Четверо металевих дверей з електронними замками, які по черзі відчиняються охоронцями з "укриття", розділяють волю й зону - жіноче "царство", 44-ту виправно-трудову колонію для повторно засуджених жінок. Чернігівська зона унікальна тим, що в ній уживаються чотири режими утримання: загальний, суворий (116 особливо небезпечних рецидивісток), тюремний і тимчасовий слідчий ізолятор.
Зона задихається від перенаселення. Розрахована на 1200 осіб (за європейськими стандартами, ця цифра мала б становити 600 - 700) і "ущільнена" до 1500, колонія утримує 1637 засуджених. "Ліжок поки що вистачає, - каже начальник колонії майор Олександр Павленко, - але скоро їх просто не буде куди ставити..."
Дайте зоні роботу
Колонія прокидається рано. О 5. 20 підйом для першої зміни працюючих. Час, щоб привести себе до ладу; строєм - на сніданок і строєм - на роботу.
У просторих швейних цехах мало людей. Працюють поодинокі, в основному з числа тих, хто погашає заборгованість за позовом. А ще недавно працювали в три зміни, використовуючи за тиждень вагон тканини. Майстер цеху Світлана Круголь за 36 років трудової біографії в колонії заслужила орден Трудової Слави III ступеня, дві медалі, три значки, 15 грамот і 50 гривень без 12 копійок пенсії. "Ми навчили гарно працювати своїх підлеглих, - каже вона. - Була б тільки робота, проте жодної перспективи..."
Утримання одного засудженого обходиться колонії приблизно в 70 гривень на місяць. У зоні сидять по півроку за дві вкрадені банки сала або за викрадений велосипед. Або сидять два роки за двох убитих сусідських гусей...
"Особистий час"
У першій половині дня в "зоні" панує пожвавлення. На спортмайданчику жіночки грають у волейбол. У клубі саме в розпалі репетиція вокально-інструментального ансамблю.
Раз на тиждень - баня, яка працює щоденно. І в "особистий час" завжди можна отримати душ або вимити голову. Хтось пере, хтось п'є чай з подругами: чай і цигарки - "найбільш ходовий" товар у крамниці колонії. Дві дівчинки, піднявшись на майданчик, що на узвишші, спостерігають за малолітками, які грають на волі у футбол: "Ми малолітки, і вони малолітки. Нам цікаво." Дівчатка нещодавно отримали по другому терміну, перший відбували в колонії для неповнолітніх. Одна потрапила в "зону" за квартирну крадіжку, а друга обікрала комерційний універмаг.
"Ветеран" зони - Тамара Іванівна, в якої одинадцять судимостей. Їй за місяць виповниться 61 рік. У неї двоє дорослих синів, котрі ніколи "не сиділи". І Тамара Іванівна переконана, що ніколи не сядуть. Тамара Іванівна - особливо небезпечний рецидивіст. "Кишеньковий злодій", як сама відрекомендовується. "Коли бачу гаманець, рука сама до нього тягнеться". Для того, щоб "посадити" Тамару Іванівну, її, в буквальному розумінні, треба схопити за руку. "Один міліціонер на одному і тому ж базарі чотири рази ловив мене за руку. Я йому: "Сказав би - геть звідси, це мій базар!" А він: "Твоя справа - красти, а моя - ловити..."
Вечеря в першої зміни рано, о 17. 30. Після вечері ув'язнені влаштовуються на міні-стільцях, які часто замінюють посилкові ящики, - і тут відчувається брак площі. Місцеве телебачення ось-ось почне демонстрацію чергової серії "Дуеньї".
Кожний четвертий мешканець колонії користується послугами бібліотеки. Читають усе: і детективи, і романи про кохання, і казки. "Деякі беруть книжки "на цигарки", - скаржиться бібліотекар. - Виривають сторінки на самокрутки. Я ось їм і папір приготувала, - показує стос газетних аркушиків, - щоб не псували. Але все одно руки сверблять..."
Діти
Матері до і після обіду проводять час у дитячому будинку, який розташований на території зони. Таких дитбудинків в Україні два - у Чернігові та в Одесі. У 42-річної Лариси Ковальчук із Рівненської області - друга судимість за крадіжку. У неї - 18-річна донька і 10-річний син, а в зоні народилася третя дитина. "Вона для мене бажана, незважаючи на мій вік. Це моє життя і мій авторитет у зоні", - каже Лариса.
Тепер у дитячому будинку 32 вихованці. Після досягнення ними трирічного віку їх відправлять до Прилуцького будинку дитини, звідки, як свідчить статистика, матері після звільнення забирають одного зі ста...