Активісти Рівного – про «шпиталь на колесах»

Олександр ХАРВАТ, фотохудожник:

— Мене дуже тішить те, як Україна йде до отримання Томосу. Це найприємніші новини за останній час. Бо обурює той факт, що в Україні московська церква носить назву української. Насправді це плутає багатьох людей. Вона має називатися московською церквою в Україні. І хто хоче, нехай туди ходить. Це принаймні буде по-чесному. Для мене також позитивом є те, що зараз завершую роботу над черговою книгою. Це буде науково-популярне видання про історію Рівного — усі охочі зможуть побачити місто на старих світлинах. Там зібрані ретрофотографії, а також гравюри за сто років — із середини ХІХ століття до 50-х років ХХ століття. У мене вже є схожі краєзнавчі видання, але там я порівнював старе і нове місто. А у цій книзі представлене лише ретро-Рівне. Я намагався систематизувати світлини і розподілити їх за історичними районами міста. Так, читачі книжки дізнаються, де у Рівному була Венеція (насправді про це сьогодні мало хто знає), де Кавказ. Будуть розділи про район «Воля», про центр, про «Грабник», про залізничний вокзал, військове містечко. До кожного з них є коротенька анотація. Якраз зараз вносимо останні штрихи до коригування україномовного та англомовного тексту. Я доволі довго працював над цією книгою, але чим глибше занурюєшся у цю роботу, тим більше виникає нових ідей.

А взагалі зараз настав час підбивати підсумки — старий рік закінчується, новий починається. У мене було реалізовано чимало мистецьких проектів. Зокрема, «Фотовернісаж на Покрову» після Рівного цьогоріч побував у двох містах Польщі. Ми вже видали каталоги за результатами конкурсу фотографії і надіслали їх в різні куточки світу — звідки у нас були учасники. У Новому році ж планую реалізовувати нові задуми. Взагалі це гарний час починати щось нове.

Готується до Нового року і наше місто. Це радує. Але не радує, наприклад, те, що в області ремонтують дороги і кладуть асфальт у той час, коли падає сніг. Я нещодавно бачив таку картину. А ще турбує питання незаконного будівництва в місті. Взагалі центр Рівного дуже завантажений і забудований порівняно з іншими. І для покращення ситуації, схоже, не робиться нічого.

Але наближаються свята. Вже невдовзі ми будемо чути багато вітань і побажань, у тому числі від політиків, владців. І дуже хочеться, щоб вони виконували свої обіцянки. Тоді, можливо, і побажання здійснюватимуться.

Федір МИСЮРА, начальник управління інфраструктури та промисловості Рівненської облдержадміністрації, ветеран АТО:

— Днями разом із волонтерами ми повернулися з зони бойових дій — передали для наших бійців «шпиталь на колесах». Це не «швидка», а спеціальний автомобіль, де буде можливість проводити медогляди та інші маніпуляції для бійців, які перебувають на передовій. Він доволі великий. Цей автомобіль раніше належав обласному спеціалізованому диспансеру радіаційного захисту населення, але був не на ходу, бо довгий час простоював. Його списали. До мене звернулися волонтери благодійного фонду «Руєвит» із проханням допомогти його відремонтувати, щоб відправити в зону бойових дій. Авто дійсно унікальне у своєму роді. Транспорт потребував капітального ремонту. І щоб «реанімувати» його, знадобився майже рік. Усе робили за благодійні кошти. Ми зверталися до представників бізнесу, допомагали нам і ветерани бойових дій в Афганістані, які зараз займаються підприємництвом. Частину суми перераховували небайдужі жителі Рівненщини. І ось зараз машина знову на ходу. Тепер цей відремонтований автомобіль — у в 65-го військового госпіталю. Після консультацій лікарі вирішили облаштувати там не лише оглядову, але й пересувний стоматкабінет. Адже наші хлопці, які перебувають на першій лінії оборони, не мають можливості потрапити до стоматолога, але потреба у цьому є. Тепер цей «пересувний шпиталь» зможе виїжджати на різні позиції. Взагалі в зону бойових дій із Рівненщини вже передавали медичний транспорт. Але авто такого класу везли вперше. Взагалі принциповим було те, щоб ми самі доставили машину в зону бойових дій.  Чесно кажучи, мене туди тягне. Я відчув ту атмосферу, вдихнув запах солдатської їжі і трохи заспокоїв себе.

Микола ГЛОТОВ, заступник директора Рівненської обласної громадської організації «Комітет виборців України», адвокат:

— Мене тішить те, що сьогодні щонайменше у чотирьох громадах Рівненщині місцева влада більше уваги приділятиме питанням безпеки. І це відбуватиметься не на декларативному рівні гасел, а на прикладі конкретних справ. Про це дізнався цього тижня. І для мене це дуже позитивна новина ще й тому, що в цьому відчуваю і власну заслугу. Річ у тім, що наша громадська організація завершує роботу над проектом «Створення безпечного середовища для людей в об’єднаних громадах Рівненщини», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Ми працювали над ним майже рік. За цей час, зокрема, промоніторили ситуацію у відібраних об’єднаних територіальних громадах і на основі зібраної інформації допомагали запроваджувати інструменти реагування на загрози та розробляти документи, які сприяли б створенню безпечного простору.

Взагалі я почав перейматися проблемою безпеки після кількох інцидентів, із якими стикнувся під час адвокатської практики. Це були трагічні випадки, коли люди гинули під колесами автомобілів на неосвітлених пішохідних переходах чи внаслідок падіння у відкриті каналізаційні люки. А все через те, що органи місцевого самоврядування не стежили за безпековою ситуацією. Про такі випадки я знаю не з публікацій, а від потерпілих, які зверталися за правовою допомогою. У багатьох громадах актуальними є проблеми невідремонтованих доріг, неосвітлених пішохідних переходів, відсутності відеоспостереження у громадських місцях, стихійних сміттєзвалищ. Всі ці питання держава за людей не вирішить. Тому відповідальність на себе повинні брати органи місцевого самоврядування.

І от тепер кілька громад, які, прийнявши відповідні рішення, створили систему запобігання і реагування на виклики на місцях, розпочинають великий шлях перетворення своїх територій на безпечні для людей. В підготовці таких документів чи не вперше на теренах України органи самоврядування використали підхід, заснований на правах людини, що наразі є загальносвітовим трендом.