Перейти до основного вмісту

«Багато що вирішується в ручному режимі...»

Проблеми людей значною мірою лягли на плечі місцевих громад...
26 березня, 20:07

Новий тиждень для любешівського селищного голови Олега КУХА розпочався з проблеми, до якої місцева влада раніше не мала дотичного відношення. З початком карантину без засобів для, фактично, існування опинилися мешканці району, яким потрібен гемодіаліз. Їх начебто і небагато, але власний транспорт дістатися у медичний заклад, де проводять цю життєво необхідну їм процедуру, мають лише кілька людей. Інші, незважаючи на стан здоров я, добиралися — чи то в Маневичі, чи то в Камінь-Каширський, кому куди ближче — рейсовими автобусами. Тому питання доставки на гемодіаліз для орієнтовно 12 людей з усією своєю актуальністю постало перед місцевою владою. Кожного треба буде доставляти  лікарню щонайменше по два рази на тиждень.

«Доставляти будемо безоплатно, на час карантину, — каже Олег Кух. — Як саме маємо це робити, де брати транспорт, пальне для нього, будемо вирішувати, розробляти маршрути, але цих людей без допомоги не можемо залишити». Загалом стиль і режим роботи як селищного голови, каже Олег Кух, так і органів місцевої влади Любешівського району значно змінився. Любешівська ОТГ займає практично весь район, у неї не увійшли лише кілька сіл. «Старости мені у вайбер-групу до закінчення карантину щодня без вихідних до 17 години дають інформацію щодо ситуації в цілому про все: що працює, що ні, що по церквах робиться, про прибулих з-за кордону, загалом про все. Крім того, щодня до 10 години, в іншу вайбер-групу я отримую інформацію і за потреби даю доручення від своїх виконавчих структур, — це інформація про те, як працюють комунальна служба, місцева пожежна охорона, терцентр (де в нас орієнтовно 50 соціальних працівників, які щодня відвідують і обслуговують тих людей у селах, яким немає кому допомогти (від порубати дров до продуктів купити в магазині). Контролюємо, як працює первинна медична допомога. Повідомляють про всі її проблеми, про те, що в них відбувається. Загалом, всі питання, які були предметом нарад два рази на тиждень, тепер вирішуємо щодня. Особливо відстежуємо напрям епідембезпеки та соціалки», — розказує Олег Кух. Так максимально дистанційно, але максимально й ефективно, у вкрай напруженому режимі й працює місцева влада Любешівської ОТГ.

Припинення курсування пасажирського транспорту додало й нові проблеми. Нема в селі аптеки (бо ж тенденція до їх масового скорочення по селах всеукраїнська проблема). Вже не поїдеш туди, де вона є, не передадуть тобі ліки рейсовим автобусом чи хтось привезе, повертаючись з роботи, власним транспортом. Усі сидять удома. Карантин. Тому вирішують ці питання через сільських медиків. Багато що вирішується в ручному режимі в такій обстановці... По гемодіалізу в Любешові планують змінити порядок використання «Соціального таксі»( воно в них є, але Мінсоцполітики обмежило його використання лише візочниками), може, пропишуть на період карантину ще й цю категорію хворих, тих, кому потрібен гемодіаліз... А поки якось з горем навпіл узаконять це — возитиме транспорт з центру первинної медико-санітарної допомоги, шукатимуть благодійників, зокрема, щоб заправити машини. Сьогоднішня ситуація дійсно вимагає вирішень проблем негайно, а бюрократичні можливості дуже негнучкі.

Ось такі непрості дилеми вирішує щодня влада лише однієї ОТГ, і їх не меншає, а більшає з кожним днем. Бо передбачити всі нюанси при зупиненні життєдіяльності неможливо. «З іншого боку, в селі, якщо нема проблем зі здоров’ям, легше вижити при карантині, — вважає виконувач обов’язків старости Седлищенського старостинського округу Людмила ЛАНЕВИЧ. — У нас два села, Седлище та Угриничі. В Угриничах лише пів тисячі мешканців, переважно старше населення. А в Седлищах — півтори тисячі, в школі 360 дітей. Пенсіонерів по віку та тих, які вийшли на пенсію за вислугою, 25 відсотків. У нас збереглася традиція проживання старших людей у родинах, тому завжди є кому допомогти. А хто з різних причин самотній, то за ними доглядала і доглядає соціальна служба». І ще, дякувати Богу, люди на Любешівщині не втратили людяності. Поможуть і в роботі, з послугами та продуктами. А їсти, каже Людмила Ланевич, є що, бо працюють і тримають господарство. Оскільки Любешівський район поряд з Білоруссю, то з неофіційних джерел (від родичів у цій державі) людям відомо, що там карантину загального нема, лише в лікарнях, тести на виявлення коронавірусу проводять тисячами, і начебто кошти на недопущення вірусу, його виявлення та лікування були заздалегідь передбачені в бюджетах...

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати