Батько, який витримав усе

Доброго дня, шановні!

Звертаюся до вас от через що. Я вже понад три роки передплачую вашу газету. Цього року, здається, навесні, ви опублікували фотографію, на якій зображено жінку в сутінках на дорозі, пояснювалося, що вона, мабуть, ішла святити паски або вже посвятила. Цей знімок мене вразив.

І ось я вирішив надіслати копію фотографії мого батька. Звичайно, у ній ніби немає нічого незвичайного. Але! Тут зображено людину, батька багатодітної сім’ї, яку тягнуть до комунізму (до якого так і не доїхали). Цій фотографії понад 50 років. Зробив її сільський аматор, як тепер би сказали. Батько не хотів вступати до колгоспу, але забрали двох коней, і він записався в колгосп. Пішов працювати конюхом, щоб бути біля своїх, точніше, колишніх своїх коней. Потім Голодомор, війна і знову голод. Але батьки все це витримали, виростили нас, сімох дітей, виховали й вивели в люди.

Про що батько думав у той час, коли його сфотографували? Важко сказати. Діти вже виросли — це було, мабуть, у шістдесяті роки. Швидше за все, згадував пройдений шлях, залишок якого доводилося долати волами.

З повагою