Будинок з вікнами на стару фортецю

Як пише С. Плачинда в біографічному романі «Юрій Яновський», дід письменника Микола Максимович Яновський належав до козацької старшини і після скасування Запорізької Січі отримав дворянське звання. Та начебто при черговому перепису населення воно не підтвердилося для нащадків, і Микола Максимович був записаний у менш престижний стан — «єлисаветградського міщанина». Приблизно 1890 року Микола Яновський купив землю неподалік Нечаївки.

За даними «Списка населенных мест Херсонской губернии» за 1896 рік, у Нечаївській волості було дві Тетянівки, одну з них ще називали Майєрове на честь власника земель тутешніх — Людвіга Антоновича Майєра, командира військово-робітничого батальйону, що базувався у фортеці Святої Єлисавети (дані за 1844 рік). Також у роботі «Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року» значиться у Тетянівці підполковник Майєр із 14-ма дворами. За іншим  архівним документом, який датований 1863 роком, Людвіг Майєр — землевласник у Тетянівці. Звідки пішла назва села Тетянівка — не встановлено.

У метричній книзі Єлисаветградського корпусного Успенського собору є запис про народження 9 березня 1841р. у Людвіга Майєра та його дружини Марії Іванівни сина Василя. «Воспреемниками» при хрещенні були генерал-лейтенант барон Дмитро Єрофейович Остен-Сакен та Софія Василівна, дружина поміщика Миколи Яковича Ерделі. У Списках землевласників Єлисаветградського повіту станом на 1 січня 1914 року значиться, що у Тетянівці Нечаївської волості земля належала сімом дітям Василя Людвіговича Майєра — Миколі, Григорію, Івану, Володимиру, Олександру, Ганні та Катерині. Останні з Майєрів виїхали з цих місць після 1917 року.

Згідно із Статистично-економічним оглядом по Єлисаветградському повіту за 1892 рік, у Тетянівці землею володіли Д.З Рожевський, М.М.Яновський та М.С. Рустанович (на балці Лозоватка).

У 1901-му на весняному ярмарку в Єлисаветграді Микола Максимович Яновський познайомився з Мусієм Семеновичем Здориком із Куцівки (тепер Новгородківський район). На Зелені свята Яновський поїхав у гості до Здориків, узявши з собою за візника сина Івана. Так відбулося знайомство батьків майбутнього письменника — Івана та Марії, доньки Здориків.

Освіту Марія Мусіївна здобула в Чигиринському жіночому монастирі. Чотирирічне училище Марія Здорик закінчила на відмінно. Хоча сам Юрій Іванович називає інше місце, де здобувала освіту його мати.

На Спаса Здорики приїхали у гості до Яновських. А на Покрову відбулося сватання, і восени того ж року Марія увійшла в сім’ю Яновських. Землю в Майєровому й хату Микола Максимович відписав меншому синові Петру. А старшого Івана влаштував у Червоновершці. С.Плачинда пише, що дружина Миколи Максимовича й бабуся майбутнього письменника Меланія Павлівна Ткаченко раніше проживала у Червоновершці й що до неї в юності засилав сватів Марко Лукич Кропивницький, але одержав категоричну відмову: «Не хазяїн. Не тим ділом займається». У Червоновершці Микола Максимович узяв у оренду в Соколова-Бородкіна землю для сина Івана та його дружини Марії, купив їм хату, подарував кобилу і реманент.

Народжувати первістка Марія Мусіївна поїхала в Майєрове до доброї свекрухи Меланії Павлівни. У Майєровому 14 серпня (27 за новим стилем) 1902 року і народився майбутній письменник Юрій Яновський.

До речі, у 16-му томі Української радянської енциклопедії зазначено: «Н. в м. Єлисаветграді (тепер — м. Кіровоград) у сім’ї службовця». Цей запис з’явився з подачі самого Ю.Яновського, який, очевидно, не хотів накликати на себе біду, розповідаючи про своє походження...

Як пише Плачинда, оскільки Яновські конфліктували із священиком Свято-Покровської церкви з Нечаївки, то той категорично відмовився хрестити  новонародженого, і тому Юрій та Марія Яновські пішли до церкви в сусіднє село Олександрівку (зараз — Обертасове). Але таке твердження є сумнівним, адже у метричній книзі Свято-Покровської церкви за 1902 рік знаходимо записи про народження, у яких записаний «воспремеником» (хресним батьком) Петро Яновський, брат батька майбутнього письменника. 

Та й за іншими даними, Майєрове відносилося до парафії Сергіївської церкви в Олександрівці. У метричній книзі цієї церкви, яка зберігається в Держархіві Кіровоградської області, знаходимо запис про народження 14 серпня та хрещення 25 серпня хлопчика Григорія. У графі батьків сказано, що «деревни Татьяновки Елисаветградский мещанин Иоанн Николаев Яновский и законная его жена Мария Мойсеевна, оба православные...». Хресним записаний чоловік сестри батька — Яків Ілліч Вільчинський. Хрестив та давав ім’я священик Єфрем Ставинський, і назвав хлопчика Григорієм. Це вже потім батьки стали називати його Юрієм, і під цим іменем він увійшов в історію української літератури.

СТОРІНКА МЕТРИЧНОЇ КНИГИ СЕРГІЇВСЬКОЇ ЦЕРКВИ СЕЛА ОЛЕКСАНДРІВКА ПРО ХРЕЩЕННЯ ГРИГОРІЯ (ЮРІЯ) ЯНОВСЬКОГО

Восени 1909 року Юрко пішов до церковнопарафіяльної школи в Тетянівці, яка містилася в сільській хаті. Наступного року перейшов до земської школи в Нечаївці. До речі, під час навчання у земській школі він ще був записаний як Григорій. У шкільній кімнаті застудився, довелося довго лікуватися і перенести кілька операцій в Єлисаветграді та Одесі.

Подальшу долю Юрія визначила батькова сестра, яка проживала в Єлисаветграді. Її чоловік Яків Ілліч Вільчинський був бухгалтером, мав велику бібліотеку, на якій духовно і виріс Юрій Яновський. Ганна Миколаївна помітила потяг небожа до освіти і влітку 1911 року за домовленістю з батьками Юрія забрала його до Єлисаветграда. Він склав вступні іспити на відмінно і в серпні був зарахований до першого класу реального училища. Жив Юрій у Вільчинських.

Батька Івана Миколайовича забрали до війська, коли почалася Перша світова війна. Про Юрка і старшу доньку Яновських Олену, яка вчилася в Єлисаветграді у гімназії, піклувалися Вільчинські. Після перевороту в жовтні 1917-го та укладення Брестського миру з фронту повернувся Іван Миколайович. Продавши хату в Майєровому, переїхав з родиною до Єлисаветграда. Оселилися в будиночку, який допоміг придбати двоюрідний брат Марії Мусіївни — Стефан Матвійович Здорик, на Кріпосній площі неподалік старої фортеці. Очевидно, це друга половина будинку, в якому жили Вільчинські. Родина Яновських стала жити разом. Юрій закінчував реальне училище, Олена вчилася в трудовій школі, на яку було перетворено жіночу гімназію, а Іван Миколайович пішов працювати на завод сільськогосподарських машин.

У 1919-му Юрій Яновський закінчив реальне училище в Єлисаветграді із золотою медаллю. Продовжував писати вірші і служити в різних радянських установах: інструктором у статистичному бюро, інспектором повітової робітничо-селянської інспекції, в повітпродкомі та ін.

Навесні 1922 року з Києва приїздить материн менший брат Михайло Мусійович, який щойно закінчив Київський політехнічний інститут і отримав диплом інженера. Він радить племінникові подавати документи до КПІ. Юрій вмовляє свого товариша Миколу Михєєва їхати з ним. І  29 травня 1922 року вони виїхали до Києва, де Юрій вступив на електромеханічний факультет КПІ. Розпочалася нова  сторінка у його житті...