Був великим і залишився великим

Відгук на статтю «Батько чеської держави» від 29 березня ц.р.

Належу до залишків тієї численної чеської громади, яка доволі відчутно населяла колись простори Західної України. Природна асиміляція робить своє, тому й українське й чеське видається мені однаково рідним і близьким. З цієї причини й тему наукових досліджень вибрав дотичну до чеських економічних перетворень, відтак колись частіше, тепер рідше (візи, що б не говорили — ганебне гальмо) буваю у Чехії. Одного разу, під час службової подорожі люб’язний і гостинний професор Ян Вашак iз Чеського сільськогосподарського університету запропонував «заскочити на хвилинку» і віддати шану батьку нації Томашу Масарику. Очікував помпезного пантеону, або хоча б гранітного монумента. Здивуванню не було меж: звичайний та по-чеськи охайний сільський цвинтар і на його краю дві скромнi могили, дбайливо обкладенi дерном та з важкими дубовими хрестами. І напис на одній — Томаш Масарик, Президент Чехословацької держави. Звичайно — квіти, слідки людських відвідин і шани. Так заповів покійний.

Змогла ж людина бути ВЕЛИКОЮ і залишитись простою, не допустити навіть подумки якесь припущення про ЕЛІТУ. Зуміла людина на ділі, а не на словах послужити народу. Був великим і залишився великим. О, як нам таких людей у керівництві бракує!!!