Час перерваних зв’язків

Коли поряд у часі і просторі опиняються такі різні події, як вибори мера і Всесвітній день музею, розумієш усю абсурдність і брутальність першого і «крихкість» другого явища. Ольга Гуєвська, директор Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України нижче дуже точно скаже про те, що ми з вами живемо сьогодні в часи перерваних зв’язків. І, здається, зовсім не вибори сприють їх реінкарнації.

Ольга ГУЄВСЬКА , директор Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України:

— Наближається Всесвітній день музею. До цього дня ми приурочуємо зустріч з притеатральними музеями театрів України. Це вже традиція, яку ми започаткувала минулого року. Наш музей був створений 30 січня 1923 року при мистецькому об’єднанні «Березіль». Він розпочинався як притеатральний, тому ми як ніхто розуміємо, що за цим статусом стоїть, і як важливо щоб при театрах такі музеї існували. Тому минулого року ми вирішили, що зберемо представників театрів, де або є традиція створювати виставки або функціонують повноцінні музеї, і обговорили всі проблеми з цим пов’язані. Проблем у цих музеях, власне, як і у театрах, дуже бугато. Якщо минулого року ми зустрілися, щоб ці проблеми викристалізувати і чітко поставити, то цього року ми вже зустрічаємося протягом двоїх днів — для їх обговорення. Ми ознайомимося з притеатральним музеєм Театру ім. Лесі Українки. Цей музей вже має свої традиції, і нещодавно там була створена нова експозиція. Він функціонує, він живий і має свої напрацювання і секрети.

Цього року до нас приїде, наприклад, представник Театру ім. Щорса у Запоріжжі, де свій музей існує досить давно. Також завідуючий музеєм Севастопольського театру ім. Луначарського, там музей існує окремо і має статус народного, він уже відокремився від театру, хоча корінням своїм із ним пов’язаний. Приїжджає до нас також завліт Черкаського театру. Там музей тільки збираються створити. Прийдуть до нас на зустріч також завліти і працівники музеїв багатьох київських театрів, зокрема, Молодого театру (вони зараз мають намір створити музей), Театру на Подолі, Театру на Лівому березі, Театру ім. Франка. Це люди, з якими ми співпрацюємо багато років і для яких проблема притеатральних музеїв не є порожнім звуком. Окрім експозиції музею Театру ім. Лесі Українки, ми цього року також познайомимося з експозицією Севастопольського театру, завідуючий якого приїздить у Київ. Це буде презентація, бо експозиція цього музею була створена нещодавно. Навколо всього цього ми і розгорнемо дискусію «Статус і роль сучасного притеатрального музею».

Ми з вами живемо в час перерваних зв’язків. Зараз, в силу інформаційної насиченості, ми всі дуже розірвані, відірвані одне від одного. Ми не знаємо як і чим живе провінційний театр, а провінційні театри не мають можливості подивитися, як працюють театри у столиці. Тому ця зустріч для нас особливо цінна.

Спеціальну виставку до Дня музею ми цього року не створюємо, у нас зараз трохи інше завдання. Цього року виповнюється 85 років нашому музею, і восени ми збираємося провести цілий комплекс заходів.

Ірма СЕМЕНКО , мистецтвознавець:

— Перше, що хотілося б відзначити — це вибори мера міста Києва. І це, напевне, можна зарахувати до поганого. Адже місто перетворилося на суцільний рекламний ролик. Тільки і чуєш, що Києву потрібен справжній господар, а інший згоден побороти корупцію, а ще інший забезпечить дітей у школах безкоштовними обідами. Все це нагадує безкінечну «Санта Барбару». І як завжди культове питання: «Ти за кого будеш?». Набридло.

Що стосується економічної ситуації в країні, то, попри гучні заяви нашої прем’єрки, інфляція не подолана. Ціни як підвищувалися, так і підвищуються, а зарплати залишаються на тому ж рівні.

Що стосується хорошого, то на носі «Євробачення- 2008», і вже зараз визначаються фаворити. Чесно скажу, що, переглянувши всі кліпи учасників, не побачила жодної достойної пісні. Представники всіх країн занадто типові, схожі одне на одного і не оригінальні. І це кліпи. А що буде, коли вони виступатимуть на сцені? Я б радила командам усіх країн попрацювати над створенням справжнього шоу. Бо рейтинг перегляду цьогорічного «Євробачення» ризикує бути найнижчим в історії конкурсу.

Ще у Каннах у середу ввечері урочисто відкрився 61-й Міжнародний кінофестиваль. Цьогоріч Україна нарешті відкриє свої перші в історії фестивалю павільйони. Для мене як для мистецтвознавця це подія номер один!

Що стосується особистого життя, то на днях завершилася моя подорож до Румунії. Враження від цієї країни дуже позитивні. В основному сподобалася природа і гірські краєвиди. Що вразило? Дуже мало людей в країні розмовляє англійською, більшість навіть не знає елементарні слова. Загалом я зробила висновок, що цій країні потрібно ще дуже довго працювати над розвитком своєї туристичної галузі. Власне, як і нам...