Чого не помітили українські ЗМI
Минулий тиждень приніс дуже неоднозначні настрої в українське суспільство. Прийняття пенсійної реформи, нагородження Володимира Путіна престижною німецькою премією, передача Україні древньої ікони «Покрови Богородиці», трагедія на Рівненщині — за осмисленням цих подій читачі мали змогу стежити на шпальтах «Дня». Разом із тим є особистості, діяльність яких однозначна, без двоїстих стандартів і спрямована на розвиток у певній професійній сфері. Саме до таких людей «День» традиційно звернувся наприкінці тижня.
Юрій ЯРЕМЕНКО, генеральний директор Агентства комунікаційно-інформаційних технологій «Прес-КІТ»:
— Цього тижня наш журнал «Камуфляж» відсвяткував своєрідний ювілей — сотий номер свого випуску. Перший же його номер було випущено в липні 2002 року. Це велика подія, адже у час, коли багато періодичних видань припиняють своє існування, ліквідовуються, а колективи, які їх створювали, розпадаються, приємним залишається той факт, що ми розширюємо коло своїх читачів, наш журнал починають читати в посольствах та іноземних представництвах, у військових частинах, миротворчих підрозділах збройних сил та інших силових структурах України. «Камуфляж», як ви вже зрозуміли, працює в сегменті мілітарному, тобто ми розказуємо про життя силових структур, військово-промислового комплексу України, приділяємо значну увагу патріотичному вихованню молоді. В основному ми орієнтуємось на старшокласників, які вивчають ази військової підготовки, нас читають також ветерани, студенти.
Декілька днів тому мене як представника всієї нашої компанії запросили до Львова на святкування 30-річчя випуску курсантів. З цього приводу на шпальтах нашого журналу вийшов цікавий матеріал про історію австрійського та польського кадетського корпусів, а також про функціонування радянсько-політичного училища.
У роботі всього нашого колективу найголовнішою є саме стабільність. Проте хотілося б щодня бачити більше зацікавлених і вдячних клієнтів, більше порядних людей навкруги.
Юрій МИНЗЯНОВ, генеральний продюсер кінокомпанії Star Media:
— Минулого місяця вся творча група нашої компанії відвідала відомий фестиваль телевізійних фільмів у Монте-Карло. Там ми представляли Україну разом з акторами — виконавцями головних ролей серіалу «Демони» Олександром Дяченком та Яною Коваленко. Приємно, що ми показали хороші результати в чотирьох номінаціях, хоча призових місць не посіли, але зуміли репрезентувати Україну на високому рівні. Наш колектив перебував у цьому чудовому місті декілька днів. Цікаво, що фестиваль проходив приблизно за два тижні до весілля Альберта — принца Монако, й принцеси Шарлін. Все місто готувалося до важливої події. Ми отримали багато вражень і користі від цих спостережень.
Із великих проектів, які зараз перебувають на стадії реалізації, — серіал про відому російську співачку Анну Герман. Зйомки проходять в Криму. Це українсько-польська постановка, яка передбачає 10 серій. Цей проект — спільна робота українців, росіян і поляків. Вона однаково важлива для всіх, оскільки демонструє пам’ять про талановиту людину та її творчість. У головних ролях знімаються Марат Башаров і Марія Порошина. Влітку наступного року ми плануємо закінчити роботу. Приблизно в той же час серіал з’явиться на телеекранах.
Наразі найбільша неприємність для нас — погода, адже для кінематографів це один із найважливіших факторів. Ми маємо не так багато сонячних літніх днів, тому ледве встигаємо виконати всі попередньо заплановані роботи. Звісно, під час зйомок виникає багато технічних проблем, але всі вони поступово вирішуються. Проте найбільше хвилює брак хороших сценаріїв, креативних ідей, цікавих концепцій, що не дозволяє сповна задовольнити глядачів. Порівняно з кризовими роками ми знімаємо більше, але поки що не вийшли на високий рівень.
Олег ДЕНИСЮК, директор компанії «POCKETBOOK»:
— Нещодавно, співпрацюючи з Міністерством освіти й науки, молоді та спорту, ми завершили експеримент у восьми школах п’яти областей України, метою якого було перевірити можливість використання приладу для читання pocketbook у навчальному процесі. Ми отримали позитивні відгуки про те, що це справді зручно. В результаті, наша продукція пройшла санітарно-гігієнічні норми й отримала дозвіл на використання в навчальних закладах. Ми запропонували замінити важкі ранці українських школярів на зручні й компактні електронні бази, що міститимуть всю необхідну навчальну інформацію. Сьомі, восьмі й дев’яті класи навчалися за допомогою pocketbook.
Як компанія, яка не просто постачає пристрої, а й працює з їхнім програмним забезпеченням, останнім часом ми активно займаємося розробкою додаткових можливостей цих пристроїв. Учні, вчителі, батьки висловили багато побажань щодо нових опцій pocketbook, тому наші програмісти працюють, щоб виконати найкращі з них. Наразі ми працюємо з Інститутом закордонних технологій, який досліджує методики використання пристроїв у школі, щоб вони були не звичайними замінниками книжок, а більш функціональними навчальними посібниками.
Працюючи з постачальниками компанії, в червні ми змогли значно знизити ціну наших пристроїв, оскільки стараємося йти назустріч нашим клієнтам. Співпрацюючи з нашими партнерами-банками, ми реалізували кредитну програму в своїх магазинах. Тепер клієнти можуть взяти безвідсотковий кредит на всю нашу продукцію.
Але непокоїть той факт, що наша молодь дуже мало читає. Одне із завдань pocketbook — це пропаганда читання, особливо серед молоді. Хотілося б, щоб ця ситуація невдовзі змінилася на краще.
Сергій ШУМИЛО, начальник прес-центру Асоціації українських банків (АУБ):
— 8 липня Верховна Рада підтримала більшість пропозицій Асоціації українських банків та прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», розробку якого асоціювала АУБ. Ухвалено цього закону є результатом нашої тривалої роботи. Варто сказати, що він матиме позитивне значення для відновлення кредитування економіки України. Дуже важливо, що прийнятий закон передбачає заборону на надання споживчих кредитів у іноземній валюті. Це має захистити українську економіку та банківську систему від ризиків, яких вони зазнали під час кризи 2008 — 2009 рр. Також закон має ряд важливих положень щодо захисту прав кредитора, вдосконалення процедури банкрутства тощо. Таким чином усуваються схеми з реорганізації підприємств-боржників, які набули популярності під час кризи, через них неможливо було визначити відповідального за борги. Такі зміни позитивно впливатимуть на активізацію кредитування суб’єктів господарювання.
Негативом для нашої організації є те, що в червні комерційні члени АУБ зазнали адміністративного тиску, який мав на меті зірвати ХV Звітно-виборчий з’їзд Асоціації українських банків, його було заплановано на 24 червня. У результаті проведеної «роз’яснювальної» роботи з власниками й керівниками банків, вони були змушені відмовитися від участі в ньому. Найголовніша причина цього, як на мене, — те, що з’їзд АУБ мав прийняти багато незалежних рішень. Такого адміністративного тиску банки не знали за всі 20 років незалежності України. На мою думку, це цілеспрямована політика згортання демократії та руйнування інститутів громадянського суспільства, частиною якого є АУБ. Такими діями чиновники НБУ «підставляють» Президента та дискредитують Україну, погіршуючи ставлення до них міжнародної спільноти. Попри зрив з’їзду, виконавча дирекція АУБ за будь-яких умов планує його провести. Наразі керівництво працює над створенням належних зовнішніх передумов для проведення найближчим часом з’їзду, а також намагається створити всі умови для вільного волевиявлення його учасників.
