Чому, власне, тепер?

Таке запитання перед глядачами поставив Савік Шустер на телебаченні. Ніхто йому не відповів, чому поляки питання щодо Волині поставили так гостро тепер, аж через 70 років.

Дуже зручний час знищити український визвольний рух, ідею українського національного відродження. Влада Москви в цьому зацікавлена, влада в Україні захищати українців, схоже, не буде.

Я родом із Карпат, при Польщі я ходив у школу. Школи були польські, всі чиновники були поляки, роботу можна було дістати, тільки якщо станеш поляком. Пам’ятаю, я ще був малим, коли батько прийшов із сільради і повідомив, що приїздив із Турки в наше село Комарники староста і поінформував присутніх, хто побажає стати поляком, то їм буде матеріальна допомога. Невдовзі побачили ми в декотрих шляхтичів голландські племінні корови й вівці.

У селі було започатковано молодіжну польську організацію «Стшельци».

З нашого села був заарештований семінарист, Матківський Анатолій, він ходив у вишиваній сорочці. Сидів у концтаборі Берези Картузької. Із сусіднього села в тій тюрмі сиділи брати й батько Лях. У 1939 — 1941 роках вони також були в тюрмі, чудом врятувалися. При німцях молодшого сина розстріляли німці. За радянської влади всю сім’ю Ляхів було репресовано. При Польщі у цьому ж селі «стшельци» побили хлопців, бо хотіли зняти з них вишивані сорочки. В Комарниках вночі прийшли поляки й побили священика Лопатчака. Поблизу м. Турка, коло хутора Підпетриків, «оброна народова» ловила людей-українців. Вирізали на грудях вишивки й тризуби. Багато людей ходили дивитися на це злодіяння. Це було 1939 року. Це несправедливість, вічні насмішки (хлоп, бидло), приниження українців викликало ненависть.

1942 року до нас в село приносили листівки, де описувалося, що в Грубешівському районі поряд із Волинню поляки роблять етнічну чистку українських сіл. Було перераховано села, де армія Крайова знищувала все населення, а українці не мали сили себе захистити.

Почали організовувати відділи самооборони. Створенням самооборони, а пізніше УПА можна завдячувати полякам. Українці дуже толерантні й ніколи не були агресивні, якби їх не спровокували.

З повагою Йосиф РИК, м. Роздільна, Одеська область