Чубинського – на п’єдестал

Шановна редакціє!

Через вашу газету хочу звернутися до громадян міста Києва і всієї України за моральною підтримкою моєї пропозиції. А суть цієї пропозиції така. Проходячи центром Києва, ми вже кілька років бачимо на початку бульвару Т.Шевченка стрімкий п’єдестал, що залишився після повалення гранітної фігури В.Леніна. Пропоную на цьому п’єдесталі поставити величний пам’ятник видатному вченому-етнографу, поетові, автору Національного Гімну «Ще не вмерла Україна» Павлові Платоновичу Чубинському (1839 — 1884), чиє життя здебільшого було пов’язане з Києвом і Київщиною. В Борисполі він народився, в Києві закінчив гімназію №2, будинок якої розташований трохи вище — по бульвару Т.Шевченка, 18 (тепер там телефонна станція), а після повернення  1869 року із заслання і аж до самої смерті  1884 року працював і жив, в основному, в Києві та на Київщині.

Було б дуже символічно, якби на цьому місці, в самому центрі столиці незалежної України, стояв величний пам’ятник авторові Національного Гімну П.П.Чубинському. Адже співом «Ще не вмерла Україна» багато поколінь українців уже понад 150 років виборювали і по сьогодні виборюють незалежність своєї Вітчизни.

Пропоную також замість слів, що викарбувані на п’єдесталі й закликають українців до вічного рабства, викарбувати слова із Національного Гімну, які закликають до свободи і самоутвердження: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду».