Дефіцит відповідальності

Прочитавши статтю Оксани Омельченко «Більше свободи, більше відповідальності» ( «День» від 23 березня ц.р.) про проблеми вітчизняної медицини, хочу доповнити її власним «поглядом зсередини».

У березні я лежала в київській лікарні з пневмонією і можу сказати, що за чотири роки після першого відвідування зміни сталися відчутні й не на краще. Вартість ліків просто приголомшує: «Цефотаксим» — 135 грн., плюс таблетки та шприци — майже місячна пенсія. Лікарі навіть не попереджують про високу вартість ліків — очевидно, звикли. І це не імпортні антибіотики, а вироблені в Україні. Як кажуть, приїхали!

Харчування, якщо його можна так назвати, нагадує воєнні часи. А з 18 березня відмінили в раціоні масло (до цього було раз на день — вранці). Напевно, густа пшенична каша без масла сприяє видужанню?

Здивувала також цитата зі статті: «А що стосується популярних нині нарікань про хабарі з боку лікарів, їхньої халатності й нерідко, м’яко кажучи, різкості — виправдання також є». Думаю, що халатність можна допускати тільки в домашньому халаті, лікарський же має на увазі, передусім, відповідальність стосовно хворих.

Що ж, залишається тільки сподіватися на обіцяний перелом у сфері охорони здоров’я.