«День» як джерело для самоосвіти

Члени Львівського міського осередку педагогічного товариства «Рідна школа» із вдячністю повідомляють, що газета «День» стала вагомим джерелом для самоосвіти членів нашого товариства.

Щомісяця ми колективно обговорюємо на своєму засіданні тему «Проблеми українознавства на сторінках газети «День». Серед мовних проблем жваве обговорення викликала стаття наукового співробітника Інституту народознавства НАН України Романа Кіся «Загроза маргінесу» («День», 21—22 вересня 2012 р.). Йдеться про прикре явище диглосії, коли українці соромляться спілкуватися рідною мовою в російськомовному середовищі. Учасники обговорення наводили факти диглосії серед української інтелігенції та міщан і в Галичині в ХVІІІ—ХІХ стст., коли навіть українське духовенство спілкувалося польською мовою, соромлячись рідної мови. Явище диглосії, підкреслювали виступаючі, виникло в умовах тривалої бездержавності, коли окупаційні уряди проводили політику насильної асиміляції, зокрема шкільної молоді. Так, 1789 року Едукаційна комісія Польщі заборонила вивчення української мови в усіх школах, а Львівський крайовий сейм 31 грудня 1866 року ухвалив законопроект, який дозволяв навчати дітей українською мовою лише в сільських початкових школах, а в міських — лише польською або німецькою мовами. Українські посли на знак протесту хотіли покинути зал засідання, але їх не випустила польська більшість і проголосувала за цей проект без обговорення. Ще жорстокішу асиміляцію проводив російський уряд, який повністю заборонив вживати українську мову в усіх школах. Обурливо, що сучасний «український» уряд продовжує політику русифікації українців.

Не меншу активність в обговоренні резонансних тем «Дня» викликала стаття Сергія Грабовського «Кремлівські «науковці-маніпулятори» («День», 7—8 грудня 2012 р.). Виступаючі, які були свідками репресивних дій радянських і німецьких окупаційних органів, відзначили об’єктивність автора у відображенні масових вбивств людей різної національності у Львові в 1939—1941, 1941—1944 рр.

Вельми зацікавила членів педагогічного товариства «Рідна школа» «Українська хартія вільної людини» («День», 11 грудня 2012 р.). Вважаємо цю «Хартію...» всеукраїнською програмою національного виховання. Але хто має її реалізувати, донести «по селах і хуторах»? Виступаючі цитували слова професора І. Лосєва: «Там усе правильно, все гарно, чудово... Але ж робити що?» («День», 28—29 грудня 2012 р.). На нашу думку, реалізувати її мають, передусім, українські патріотичні організації «Просвіта», Конгрес української інтелігенції.

Наше педагогічне товариство «Рідна школа» вирішило опрацювати цикл лекцій на матеріалі «Хартії...» для освітян Львівщини.

За дорученням товариства —

П. ПІТИЛА, член правління Львівського міського осередку педагогічного товариства «Рідна школа»