До професійного свята – професійний дарунок!
Колектив кафедри української літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки напередодні дня працівників освіти вирушив у науково-краєзнавчу мандрівку, кінцевим пунктом якої стала облюбована багатьма письменниками та науковцями (І. Франком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою, Г. Хоткевичем, М. Грушевським, В. Гнатюком та ін.) гуцульська Криворівня.
Мета маршруту — пізнати мистецьке розмаїття Прикарпаття та Гуцульщини, багатий людський і природний потенціал. Ми відвідали Олеський замок, музей-садибу М. Шашкевича у с. Підлисся Золочівського району, що на Львівщині, м. Бережани Тернопільської обл., музеї Коломиї, намагалися осягнути таїну природи гуцульського краю.
Звичайно, замок в Олеську — вже відомий туристичний бренд східної Галичини, а от заїхати на обійстя галицького будителя М. Шашкевича, на жаль, ще не пропонують екскурсійні маршрути. Філологічний обов’язок, помножений на бажання пізнати свій край, скерував нашу мандрівку також до міста Бережани, яке з 2001 р. має статус Державного історико-архітектурного заповідника. Тут розміщений музей Б. Лепкого, музей книги з розкішними експонатами першодруків, літературними експозиціями, присвяченими творчості М. Шашкевича, А. Чайківського та ін. Численні архітектурно-мистецькі споруди, зокрема й замок Синявських, оживили в нашій пам’яті історичну минувшину.
Пізно ввечері, блукаючи карпатськими серпантинами, прибули до гостинної п. Марії Павлюк у Криворівню.
На початку ХХ ст. Криворівня була своєрідною українською духовною Меккою, куди з’їжджалася наша інтелігенція, прагнучи оновлення сил, шукаючи творчого натхнення. І ми переконалися, що ця багата на народні таланти земля справді додає енергії, живить думку і оберігає добрих людей.
У селі функціонує православна церква поч. ХVІІІ ст., зберігся будинок, у якому проживав Іван Франко (тепер тут розміщено музей письменника), створено музей М. Грушевського у відновленій будівлі. З непідробною цікавістю пізнавали гуцульську ѓражду, де відбувалася славнозвісна екранізація С. Параджановим геніального твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Неймовірно світлі враження залишив Музей писанкового розпису в Коломиї. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського подивував високим мистецьким рівнем краю. Окрім того, тут відтворена меморіальна кімната письменника А. Чайківського.
Очікується, що наші враження (до речі, нам пощастило побачити скульптури І. Пінзеля, полотна М. Глущенка, мистецькі роботи відомих письменників Б. Лепкого та С. Гординського, скульптури М. Шашкевича, Т. Шевченка, Б. Лепкого, І. Франка, Мирослава Ірчана, солом’яні пано Н. Лашко...) та наукове осмислення творчих постатей буде реалізовано в кафедральному збірнику.
Виїзне засідання кафедри у формі літературно-краєзнавчої експедиції наочно продемонструвало єдність і розмаїття українських земель, взаємозв’язок людини та природи, синтез мистецтв, органічність взаємовпливу народного та індивідуального у творчості.
Разом із тим, ми вкотре переконалися, що часто більш-менш належний рівень закладів культури досягається тільки голим ентузіазмом музейних працівників.
Наші філологічні зацікавлення органічно поєдналися з методичними аспектами, адже з наступного навчального року кафедра української літератури готуватиме читання курсів спеціалізації «Літературне краєзнавство».
Чи все вдалося реалізувати? Поїздкою задоволені, втім, обмежені часом, не змогли побувати в музеях Марка Черемшини на Снятинщині, в музеї Ю. Словацького в Кременці, та й літературно-мистецька й історична Бережанщина ще не вповні осягнена.
Літературна карта України чекає на вдумливе прочитання! Отже, до нових відкриттів! Україна для українців — не terra incognita!
