«Добре, що в Українi є Лапікура...»
Найбільш неприємною в останній час мені здалася позиція одного «товариша» зі Славутича (див. матеріал Олега ФЕДОРЕНКА «З перебитими крилами літати, однак, важко» у №219 «Дня» за 1999р.). Чому? Людина, що судить про Білорусь лише з вартості харчів відносно української зарплати, береться порівнювати становище в Білорусі з Україною, приходячи до досить дивних висновків. Порівнювати теперішню Білорусь з Україною з точки зору цін на продукти неприпустимо. А взагалі, чому б не поговорити, де ліпше: в Італії чи в Іспанії, у Вірменії чи в Грузії? Чи можливі такі порівняння? Я вважаю, ні. Можна говорити лише про деякі аспекти життя. І не більше. Що, в Україні люди живуть гірше, ніж у Білорусі, або навпаки? Взагалі некоректна постановка питання. В Україні нічим і ніким не пригнічена частка російськомовного населення відмовляється дивитися українське ТБ і читати україномовні видання тому, що вони саме українські (якщо кажуть про більш високий рівень російських мас-медіа, то це «від лукавого» — так, грошей там більше, але споживача навантажують переважно попсою та відверто шовіністичними матеріалами). Дехто договорюється до того, що в Білорусі більш високий рівень мас-медіа і не менше, ніж в Україні, свободи слова. Тоді нехай відшукають у Білорусі видання, телеканал або радіостанцію, що не обслуговує правлячий режим (досить сумнівної легітимності) та має рівень професіоналізму, як у «Дня». Я стверджую, що загальнобілоруські «Народна воля», «Белорусская деловая газета» і «Свобода» не можуть у цьому конкурувати з «Днем». Добре, що в Україні є Валерій Лапікура. Принаймні є про кого говорити тим, кому боляче й страшно чути й читати щось правдиве та недипломатичне про комунізм і російський шовінізм. Так, Лапікура не дипломат, але й не речник держави або Президента. І він не агітує здати свою країну доброму дядьку в обмін на газ, гроші або просто слов'янське братерство. Для лікування від «синдрому Лапікури» достатньо одного разу послухати відвертості речника лукашенківських пропагандистських закидів у програмі білоруського ТБ «Резонанс». У нормальної людини синдром як рукою зніме. Валерій МОРОЗ, Харків
ВІД РЕДАКЦІЇ. Нагадуємо тим нашим читачам, які докоряють газеті, що ми друкуємо «неправильні» листи з «неправильними», на їхній погляд, думками, які суперечать лінії газети в цілому. Рубрика «Полеміка» в «Дні», власне, й існує для того, щоб у ній могли висловитися люди з різними точками зору, навіть такими, що абсолютно не збігаються з думкою редакції. Адже тільки вільне конкурування ідей і є тим «природним відбором», який допомагає суспільству знайти оптимальні шляхи до розвитку. На жаль, в Україні для такого вільного конкурування дуже мало умов — і однією зі своїх цілей ми вважаємо саме заповнення цієї ніші.
Випуск газети №:
№5, (2000)Рубрика
Пошта «Дня»