«А енергозбереженням ніхто не займається...»
У «Дні» від 1 липня ц. р. було опубліковано статтю Віталія Княжанського «Хто заплатить за дефіцит газу?», в якій розглянуто проблему загострення економічної боротьби між «Газпромом» і «Нафтогазом України». Гадаю, що, по-перше, у цій ситуації політичної боротьби більше, ніж економічної, а по-друге, наміри Росії збільшити ціну на газ для України до рівня світових цін із метою приборкати Україну будуть нашій державі тільки на користь. Бо протягом останніх 13 років в Україні ніхто не переймався питанням енергозбереження, оскільки це було невигідно тим, хто забезпечує населення і установи опаленням, газом, водою, електрикою. Тому було зірвано п’ятирічну програму встановлення в Україні (в кожній квартирі, в кожному будинку) лічильників опалення, води, газу. Тому Верховна Рада не прийняла закон про стимулювання енергозбереження. Тому не втілили у життя програму установки нових більш економних електролічильників. Тому і зараз у всіх під’їздах горить світло всю ніч, а деколи і вдень.
Що, Україна неспроможна встановити автоматику: натиснув на кнопку — світло загорілось, а потім само виключилось? І наскільки менше будуть платити люди. Чи Україна неспроможна виготовити сантехніку, як на Заході — де вода постійно не тече? Навіть не чув, щоб це планували. То яка ж у нас «ринкова економіка» — вона соціалістична: «все нічиє», де тільки можливо, треба вкрасти. Якщо втілити в життя всі пропоновані засоби енергозбереження, то українці платитимуть за ці послуги, як мінімум на 50 відсотків менше. Тому соціальний аспект енергозбереження важливіший за економічний.
Є ще й екологічний аспект цієї проблеми: будемо економити енергоносії — будемо менше забруднювати навколишнє середовище, що збереже здоров’я українців, особливо дітей, які зараз отруюються забрудненим повітрям, водою, їжею.
Заходи з енергозбереження, що зараз здійснюються в Києві, якщо їх екстраполювати на всю Україну, дозволять зекономити 2,9 млн. доларів щорічно («День» від 2 липня 2005 року). Там же повідомляється: «На думку експертів, загальний потенціал енергозбереження в Україні становить 45% від загального споживання енергоносіїв, а це близько 200 млн. тонн умовного палива. Ще більшої економії можна досягнути у бюджетній сфері — 70%».
То ж втіливши в життя програму енергозбереження, Україна зможе експортувати енергоносії, а не купувати їх. А Росія втратить можливість тиснути на нас за допомогою «газового краника».
