Еволюція поглядів на кераміку

У видавництві «Українське народознавство» (Опішне, Полтавщина) побачила світ монографія «Історія української археологічної керамології (1918—1953)» Вікторії Котенко — керамолога, археолога, провідного наукового співробітника Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодшого наукового співробітника Відділу палеогончарства Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, члена ГО «Конгрес українських керамологів», члена Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе», відповідального редактора національного наукового журналу «Археологічна керамологія (Archaeological Ceramology)» (з 2018), кандидата історичних наук (2016).

Видання присвячено 100-річчю Національної академії наук України. Це не єдина робота дослідниці. Вікторія Котенко відома науковій громадськості як автор монографії «Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці» (2017) та численних статей із проблем гончарства та археології.

Монографію присвячено комплексному аналізу українських академічних видань з археології 1918—1953 років, у яких висвітлено основні етапи становлення української археологічної керамології. Крізь призму діяльності українських археологічних інституцій подано еволюцію поглядів на найбільш масову категорію матеріалів — кераміку. Розкрито основні теоретичні й практичні засади роботи з нею в означений період та суспільно-історичні умови, в яких вони формувалися. З’ясовано внесок окремих діячів науки і культури, які шляхом збереження культурної спадщини України в зазначений період вплинули на формування самобутньої української археології й заклали фундамент у дослідження кераміки як окремого історичного джерела, де варто шукати витоки сучасної української археологічної керамології.

Перший розділ видання «Формування джерельної бази керамологічних досліджень у контексті становлення академічної науки в Україні» присвячено становленню академічної науки в Україні та формуванню джерельної бази керамологічних досліджень — від початку діяльності Академії наук України до середини 1920-х років. Другий розділ «Давня кераміка в наукових працях періоду діяльності Всеукраїнського археологічного комітету» найбільший за обсягом, у ньому висвітлено видавничу діяльність комітету й тематичні праці археологічної тематики, які охоплюють вивчення кераміки. Третій розділ «Дослідження археологічної кераміки в період діяльності Інституту історії матеріальної культури Академії наук УРСР» присвячено дослідженню археологічної кераміки за діяльності Інституту історії матеріальної культури Академії наук УРСР у період системної кризи в українській науці в другій половині 1930-х років.

У наступному, четвертому, розділі «Давня кераміка у виданнях Інституту археології АН УРСР (від часу заснування установи до початку 1950-х років)» розглянуто давню кераміку у виданнях Інституту археології АН УРСР (1938—1953 рр.), тобто від часу його створення до перших післявоєнних років.

У висновках підсумовано результати проведеного дослідження. Автор зауважила, що історія дослідження української кераміки не може обмежуватися означеним періодом, тому ця книжка тематично є проміжною ланкою між етапом зародження ідей про наукове вивчення кераміки наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття та радянським періодом, на зміну якому прийшов сучасний етап досліджень у незалежній Україні.

У п’яти додатках подано витяги зі статей відомих археологів: Валерії Козловської, Петра Курінного, Михайла Міллера та Кирила Коршака.

Матеріали, зібрані автором, дали змогу поетапно висвітлити еволюцію наукової думки щодо археологічної кераміки як визначального фактору становлення української археологічної керамології. Саме в період створення Академії наук України і до середини 1950-х років було сформовано основні принципи роботи з давньою керамікою та погляди на палеогончарство, які лежать в основі сучасних археологічних і керамологічних студій.

Нове видання стане в пригоді археологам, історикам, етнологам, мистецтвознавцям, культурологам, краєзнавцям, а також усім, хто цікавиться давньою історією України.