Iнтелектуальне ядро 15-ти підриває, будить національний сон і сон розуму
Вересневий ювілейний Форум книговидавців у Львові зібрав ціле гроно цікавих особистостей у різних жанрах літератури та мистецтва України, а також зарубіжжя. Масштабна мозаїка цікавих заходів і постатей вразила своєю креативністю, різноманітністю, новизною. На три дні Палац мистецтв перетворився на справжній книжковий мурашник, у якому снували мурашки-книгомани у пошуках свого інтелектуально-мистецького харчу. Тим більш цінним є факт, що серед цього творчого багатства не загубився, а посів чільне восьме місце у рейтингу найкращих книжок форуму новий проект газети «День» — «Підривна література». Це п’ятнадцятикнижжя є логічним продовженням започаткованого минулого року газетою «День» серійного видання під влучною назвою «Бронебійна публіцистика», яке отримало широкий резонанс у суспільстві, а студентська молодь радо користується ним як підручником з історії української публіцистичної думки, вбираючи і осмислюючи фундаментальні постулати українського національного державотворення, формування національної і людської гідності, становлення модерної особистості й держави XXІ ст., висловлені, зокрема, такими світочами української думки, як Іван Франко, В’ячеслав Липинський, Юрій Шевельов, Василь Стус.
Презентуючи «Підривну літературу» у переповненій Золотій залі Палацу Потоцьких, головний редактор, ініціатор видання, інтелектуальний «перпетум мобіле» «Дня» Лариса Івшина серед інших важливих думок зазначила стрижневу причину роз’єднання нашого соціуму: «...нас все ще розділяють (...) два «світи»: світ вільної дії й вільної думки та світ віджилих, рабських догм та стереотипів. Для тих, хто готовий їх долати і розвиватися, я переконана, стануть у пригоді 15 невеличких книжечок могутньої сили». Цей постулат Лариси Олексіївни дивним чином перегукується з Шевченковим «великих слов велика сила», «учітеся, читайте і чужого научайтесь, й свого не цурайтесь» та його настійним зверненням «...будьте люде...», тобто подолайте у собі рабську сутність. Або ще надзвичайно актуальне «страшно жити у кайданах й умирать в неволі, ще страшніше спати, спати і спати на волі». Як свого часу «Кобзар» став пробивною літературою, що розбудила національне єство українського народу, повернула йому самоповагу, утвердила українську ідентичність, так і в сьогоднішній непростий час розбудови новітньої, вільної України (про яку мріяв наш Пророк) саме серійні видання «Бронебійна публіцистика» і «Підривна література» більш ніж через 170 років перейняли місію «Кобзаря» будити націю до інтелектуальної праці, до розуміння національної сутності та людської свободи, а значить, гідності, креативності. Цінним є те, що «Підривна література» поєднала концентрат інтелектуальної думки не лише українських визначних особистостей (від Тараса Шевченка до Ліни Костенко), а й європейських авторитетів XX ст., таких, як Єжи Гедройц, Андрій Сахаров, Михаїл Хейфец.
Актуальним і важливим є включення у збірку таких контроверсійних для нашого необізнаного і незрілого соціуму постатей, як Степан Бандера і Симон Петлюра. Цим пасіонарним проектом колектив «Дня» реалізує екзистенційну формулу соціуму «минуле-сучасне-майбутнє», про яку йшлося на зустрічі з почесним гостем форуму Зигмунтом Бауманом, зокрема у його доповіді «Невеликі доповнення до довгої соціальної історії часу». У наступні серійні видання варто було б долучити світочів європейської (світової) інтелектуальної думки, підкресливши тим самим, що українські інтелектуали за світоглядом, глибиною розуміння ситуації і силою публіцистичного слова відповідають їхньому рівню. Це лише підсилило б історичну тяглість прогресивних поглядів європейських інтелектуалів, серед яких чільне місце посідають українські мислителі. Цікавою постаттю для наступної 15-ки міг би стати норвезький письменник і громадський діяч, Нобелівський лауреат Бйорнст’єрне Бйорнсон, який, до речі, виступав на захист прав українців на свою окремішність (стаття «Русини», опублікована ним у Парижі 1904 р.) та українських студентів навчатися рідною мовою. Цікаво, що між норвежцем Б. Бйорнсоном і українцем Т. Шевченком є дуже багато спільного. Найголовніше — вони стали будителями національних почуттів своїх народів, які перебували під імперським гнітом впродовж століть, і заклали підмурівок їхньої незалежності. Ці два титани думки вважали категорію Добра ключем, фундаментом світобудови: «діла добрих оновляться, діла злих загинуть» (Шевченко), «добрі справи врятують світ» (Бйорнсон).
І ще одна вкрай важлива тенденція, яку послідовно нарощує газета «День», — це естетичний смак, культура видання, пошук мистецьких символів і знахідок. Приємно було зайти у яскраво-маковий художній павільйон №436, де все тішило око: бездоганно оформлені видання, «Маршрут №1», інформаційні запрошення і, безперечно, сувенірна хустка, всіяна червоними маками на зеленому полі. Отже, газета взяла на себе ще одну важливу місію — виховання естетичного смаку читача, поваги до свого інтелектуального продукту і до його потенційного власника.
Велике спасибі головному редакторові і усьому талановитому колективу «Дня» за культуру видань, за їхню високу якість як інтелектуальну, так і мистецьку. Бажаю і надалі дивувати своїми інноваційними винаходами як сьогоднішніх, так і потенційних читачів, коло яких невпинно зростає. А значить, зростає шанс повернутися на круги своя, тобто в сім’ю європейських народів з високими національно-культурними здобутками і гідністю. Саме така інтелектуальна «зброя» має включити «ядерний реактор» з руйнування національного сну й народження гуманного модерного соціуму XXI століття.
