Iз мрією про «місто майбутнього»
У Черкаській області Водохреще святкують по-особливому — йдуть пірнати в Дніпро опівночі. Мовляв, саме в цей час від води можна набратися найбільшої сили. Також згадують «Різдвяну Коляду», пригощаються кутею та мріють про «місто майбутнього».
Олександр РАДУЦЬКИЙ, директор комунального підприємства «Дирекція парків»:
— У Черкасах цього тижня з’явилися два спортивні майданчики. У Долині троянд та сквері Хіміків тепер можна не лише приємно проводити час, гуляючи з родиною, а й навіть займатись спортом. Річ у тім, що в цих зелених зонах міста вже «працюють» два сучасні спортивні тренажерні комплекси. Кожен із майданчиків складається з 16 елементів, на яких можна тренувати всі групи м’язів. Також для зручності територію облаштовано лавочками. Виготовлено тренажери на заводі «ТЕМП», а профінансував встановлення майданчиків «Азот». Це подарунок Черкасам. Причому, що дуже тішить, черкаські конструктори найбільшу увагу приділили «вандалостійкості». Кожен із елементів виготовлено з високоякісної сталі.
Отець Юліан, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ в Черкасах:
— Ми провели фестиваль «Різдвяна Коляда». Ідея цього фестивалю витворена мною, взята зі Львова, бо там відбувалося щось подібне, і я туди не раз приходив ще будучи простим мирянином чи семінаристом. Тому Львів для мене є символом отієї гарної різдвяної традиції, а тут, на Черкащині, цього нема. Але я тішуся, що воно відроджується, й відроджується швидко. Ми бачимо, що в людей є потреба в цьому. Після почутого ангельського співу різних колективів може відбутися навернення багатьох людей до Бога, а ця земля ще потребує багатьох навернень. Тож я дуже вдячний усім, хто долучився до організації цього фестивалю, а особливо — Блаженнійшому Святославу, який попри свій графік приїхав до Черкас, побув з нами, помолився і відвідав фестиваль. У нас навіть є таке побажання, щоб кожного року Блаженнійший до нас приїздив на Коляду. Так йому і сказали: частіше — можна, рідше — ні (сміється).
Надія НІКІФОРОВА, художниця:
— На Водохреще кожного року кутю готую лише з пшениці — з маком, медом і горіхами. Кожний компонент куті — це символ, і кожен символ має бути український. Із рису кутю не готую, бо рис — це каша, смачна, але не наша. Завжди дуже хочу скупатися в Дніпрі цього дня. Але для цього потрібно заздалегідь підготуватися, а це чомусь не вдається зробити. Мабуть, надто швидко плине час, або я багато хочу встигнути. Свято очищення — це чудово! Вдалось би тільки очиститись і не грішити знову.
Сергій ОДАРИЧ, мер Черкас:
— Міська влада визначилася з пріоритетами на 2012 рік, на яких ми акцентуємо увагу в проекті соціально-економічного розвитку. Це — продовження ремонту робіт, а також транспортна реформа. У місті буде діяти єдиний квиток. Я не знаю, чи встигнемо ми до кінця 2012 року його запровадити, але ми до цього йдемо. Якщо не встигнемо, то запровадимо 2013 року. Буде електронний квиток, розрахунок відбуватиметься карткою при вході до транспортного засобу, й діятиме один квиток на всі види транспорту. Більше того, буде можливість не лише оплачувати разовий проїзд, а й оплачувати проїзд протягом дня. Також нас дуже турбує питання безпеки на вулицях, тому це — одне з пріоритетних завдань на цей рік у співпраці з правоохоронними органами. Крім того, цього року хотіли б зробити два-три зразкові квартали — тобто відбувається комплексна реконструкція певної частини міста з дорожнім полотном, з тротуарами, із зеленими насадженнями, освітленням, малими архітектурними формами тощо. Щоб справді зробити куточок майбутнього міста, побачити, який вигляд воно повинне мати, наскільки має бути комфортним та безпечним.
Роман КУЧЕРЕНКО, голова циклової комісії економічних дисциплін Канівського еколого-інформаційного технологічного коледжу:
— Так сталося, що я виріс і живу в кількох метрах від Дніпра. А служити строкову довелося на березі Південного Бугу — в Миколаєві. Саме там взимку командир нашої десантної роти привчав нас до зимового купання. Прийшовши з війська, іноді, наче за покликом армійської ностальгії, я виходив взимку на берег Дніпра й пірнав тричі. Уже п’ять років поспіль ми з друзями на Водохреще замовляємо сауну неподалік від Чернечої гори, паримося й купаємося в Дніпрі. Але останнім часом у Каневі популярне купання рівно опівночі — в ніч із 18 на 19, адже знавці стверджують, що вода саме в цей момент стає найсильнішою. Тож я ось уже два роки перевіряю це твердження на собі. Слід зауважити, що в цьому нічному дійстві канівчани все активніші. Причому жінок на березі вночі більше — напевно, мода в них зараз така. Звісно, вдень, вже біля нового термінала «Авторіка», канівчани масово йдуть в освячену купіль. Минулого року приклад у цьому жителям міста демонстрував навіть перший заступник міського голови.
