«Хотят ли русские войны?»

...Часи міняються. Не змінюється лишень політика путінської Росії. На щастя, сьогодні вже 2014 рік, і світова спільнота розкусила суть панпутінської політики не тільки в Криму, а й у світі. Зрозуміло, що Росія зазіхає не тільки й не скільки на Крим, скільки на Україну та Київ. Безсумнівно, рішення Думи Росії про можливість застосування військ Росії в Україні розв’язали руки Путіну. І брехливі заяви МЗС Росії про загрозу гуманітарної катастрофи в Україні сьогодні нікого не можуть ввести в оману.

Звісно ж, ніхто в Україні не хоче воювати і вмирати, тим більше, коли на вустах усього світу козаки Небесної сотні та сльози по невинно убієнних на Майдані ще не висохли. Але, переконаний, що початок агресії в Криму — це початок кінця новітньої російської імперії та кар’єри Путлера. сьогодні на знущально-сакраментальне запитання з пісні Е. Колмановського, яка свого часу була дуже популярною в Радянському Союзі. «Хотят ли русские войны?», відповідь однозначна — певно, що «хотят», бо тотально обдурений путінсько-геббельсівською пропагандою та продажними ЗМІ російський народ, на жаль, не може сьогодні адекватно реагувати на агресивні дії свого «вождя». Майстерно граючи на патріотичних почуттях та шовіністичній ментальності росіян, Путін оголосив хрестовий похід проти Європи й усього світу.

На жаль, вимушені констатувати, що ні Європа, ні США раніше вчасно не зреагували на відомі виклики й «не дали по руках» новоявленому самопроголошеному імператорові Третього Риму, тож він уявив себе новітнім всесвітнім месією, який рятує світ від т. зв. коричневої чуми. Тож сьогодні тільки спільними зусиллями ми можемо «вилікувати» цей «свідомий дальтонізм» путінської Росії.