Хрещенське очищення: і фізичне, й духовне
Світле свято Водохреще, яке християнський світ відзначив цього тижня, мабуть, «перекрило» весь негатив останніх подій. Цілюща йорданська вода змила з душі багатьох українців тривоги та негаразди, налаштувавши їхні думки на позитив та подарувавши надію на краще.
Цьогоріч у Хмельницькому бажаючих очиститися у крижаній воді було вдвічі більше, ніж торік. Непересічною подією стало й те, що разом із православними у річку стрибнув афроамериканець Сіту Тібюрс. Його рішення не було випадковим чи продиктованим бажанням екстріму. Чорношкірий хмельничанин на Йорданські свята долучився до лав українського козацтва, урочисто склавши присягу в храмі св. Пантелеймона на вірність українському народові. Сорокаоднорічний уродженець Конго тепер має намір створити власний загін темношкірих козаків. Чим жили хмельничани в останні дні — далі у нашій щотижневій рубриці.
Інна МИХАЙЛОВА, держслужбовець:
— Враження людини про стан речей, що її оточують, залежить від її внутрішнього налаштування, якими очима вона сприймає цей світ. Звичайно, негативу у нашому житті більше, ніж достатньо, однак на цьому не варто зосереджувати увагу. Скажімо, мене глибоко турбує фінансова криза у країні. У її спад не дуже вірю, бо розумію, ще цей рік буде аж ніяк не легшим від минулого. Однак, звісно сподіваюся на краще. А з останніх позитивів, які відбулися зі мною, можу сказати про Водохреще. Я не наважилася скупатися в ополонці, але ходила на Південний Буг, де купалися люди. Можу сказати з упевненістю, що отримала великий позитив, емоційне піднесення. Мабуть, через те, що люди навколо були сповненні радістю, доброзичливістю, оптимізмом. Поверталася на роботу, як на крилах. Хочеться, щоб цих почуттів було більше у нашому житті.
Людмила ШАРА, психолог:
— Найбільший негатив за останні дні — це результат виборів. Він свідчить про те, що українці ще не досягли піку кризи, ані матеріальної, ані духовної. Прикро це усвідомлювати, бо процес морального падіння нації поглиблюється і не відомо, скільки він триватиме. Якщо народ віддає перевагу кандидатам, які дискредитували себе неодноразово, відкидаючи при цьому такий важливий момент, як появу нової перспективної національно зорієнтованої політичної еліти, такої, як Арсеній Яценюк чи навіть Сергій Тігіпко, мабуть це проблема. Прикро, що люди не замислюються над майбутнім, що молодь байдужа до своїх перспектив. Важливо ще раз подумати, і врешті решт почати вчитися на власних помилках.
А з позитивів мабуть те, що життя, попри всі його негативи, продовжується. І це вже добре. Бо кожен новий день несе нові сподівання, здійснення мрій.
Інна ДУБЛЯНСЬКА, банківський працівник:
— Останнє найбільше розчарування — перший тур виборів. Голосувала за молодого та перспективного кандидата, який, як на мене, запропонував найграмотнішу з економічної точки зору програму розвитку країни. Прикро розуміти, що другий тур президентських виборів мало що змінить у нашій країні і ми, якщо не залишимося у цій точці замерзання, то будемо падати все нижче у прірву економічної кризи.
Найяскравіший момент за останні дні — це купання в ополонці на Водохреще. Цього року здійснила цей крок вперше у своєму житті. Ще минулого року замислилася над цим і готувала себе морально. Дуже щаслива, що переборола у собі певний страх. Окрім того, що поборола певні свої фобії, отримала неймовірне відчуття щастя, духовної бадьорості і відчуття здійснення власного маленького подвигу. Раджу всім не боятися хрещенської купелі — це не тільки здоров’я фізичне, а й духовне, яке подекуди важливіше і так зараз потрібне українській нації.
