Хто й навіщо «розкручує» Балашова?

Сьогодні влада (тільки вона може дозволити собі такий розмах) із використанням засобів масової інформації, листівок, плакатів настирливо намагається укоренити в свідомості пересічних громадян так звану «балашовську думку» про загальне благоденство за рахунок введення єдиного 10-відсоткового податку.

Вражає настирливість, з якою закликають всіх нас позбутися податкової пухлини. 500 доларів зарплати, 200 доларів пенсії — про що ще може мріяти рядовий українець!? Ті, хто вміє рахувати, мовчать — може, свідомо, може, з небажання опонувати відвертій дурості. Але це аж ніяк не дурість і не наївна популістська гра народного депутата України Геннадія Балашова. Це значно гірше. Статистичні дані різних джерел (єдиної інформації, на жаль, не опубліковано) свідчать про те, що рівень рентабельності промисловості в 1998 році становив 2,6-3,5%. Враховуючи те, що металургія, машинобудування, вугільна, легка, деревообробна й багато інших галузей працюють із збитками, джерелом оподаткування можуть бути підприємства транспорту, зв’язку й частково енергетики. Але навіть така могутня «дійна корова» не може обслужити бюджет, тим паче з урахуванням запланованого паном Балашовим зростання заробітної плати. Без адміністративної реформи, кардинальних змін інвестицій, фінансового регулювання, які зобов’язані привести не тільки до повернення в Україну вивезеного за кордон капіталу, але й зробити абсолютно вигідною, надійною й безпечною його експлуатацію в країні, ніяк не обійтись. Дозвольте, — можуть заперечити ті, хто «За красиву Україну», — адже народний депутат Г. Балашов саме такий підхід і мав на увазі? На жаль...

Поняття «прибуток» чітко розписано в ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і включає в себе надходження від усіх видів діяльності в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, окрім ПДВ, акцизів і деяких незначних сум, а саме: кошти взаємного інвестування, емісійний прибуток, переплата податків тощо. Тобто прибуток — це є чиста виручка, але далеко ще не прибуток. І норма, що пропонується — 10% прибутку — це не зниження податкового тягаря, а напинання податкового супер’ярма. Тільки при високорентабельному бізнесі з 15—20% прибутковості, якщо дуже захотіти, можна витримати балашовську десятину. Адже рентабельність у нас 2,6-3,5%, тому більшості суб’єктів господарювання, яких упряжуть у «десятину», доведеться вимивати безготівкові залишки оборотних коштів темпами, які менш ніж за рік приведуть підприємства, незалежно від форми власності, до повного зубожіння й абсолютної залежності від держави. Зрозуміло, ні про яку зарплату в частині її виплати не може бути й мови. Мені здається, що саме таке завдання стоїть перед паном Балашовим. Замовники цього молодецького шоу розраховують, що саме їм якраз на фоні тотального зубожіння народу, розвалу економіки й найповнішого розчарування у всьому, буде значно краще. По-перше, є «стрілочник», по-друге, є можливість переділити власність, але, найголовніше, продовжує жити ідея так званих «кучмовських реформ», яку хотів «скомпрометувати» популіст Балашов. Так кому ж належить майбутнє? Поміркуймо над цим всерйоз.

А. ЄФРЕМОВ Київ