Коло інтересів: від Євро до Кіото

Такою є об’єктивність в поточний історичний момент, що Донбас несе тягар статусу «регіону особливого призначення». Чому, власне, таке сталося — не кожен в країні, мабуть, візьметься докладно пояснити, але й протестуючих проти такого визначення, вочевидь, бракуватиме. Між тим, у самій «всеукраїнській кочегарці» відбуваються динамічні соціальні процеси, які в майбутньому можуть змінити й долю індустріального краю, і усталений стереотип пересічного донеччанина. Про деякі з відповідних новин — нижче.

Олексій МАРТИНОВ, фінансовий аналітик консалтингової компанії «Донекон»:

— Головне управління статистики в Донецькій області наразі оприлюднило черговий звіт економічного стану регіону, що наростаючим підсумком робиться цим відомчим органом регулярно. На перший погляд — нібито нічого особливого, та серед безлічі показників та цифр ховається один, без перебільшення, сенсаційний: промисловість нарешті вийшла на плюс, почавши давати реальні зиски.

Справа в тім, що довгий час, протягом економічної кризи господарський комплекс Донеччини «продукував» суцільні збитки. Зокрема, невтішним результатом минулого 2009 року стали 3,9 млрд. грн. загального мінусу. «Квасні патріоти» краю за інерцію продовжували виголошувати гасла про те, що, мовляв, Донбас — індустріальний локомотив країни, який «усіх вивозить та годує». А тим часом від’ємне сальдо регіону покривалося за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Слава Богу, із цим сумним періодом тепер покінчено — як порахував облстат, із початку поточного року підприємства та організації Донецької області отримали позитивний фінансовий результат у 6,97 млрд. грн. Особливо вражаючий ривок уперед зробив машинобудівний комплекс, який збільшив продукцію на 47% порівняно з минулим роком. Непогані також показники в галузі виробництва будматеріалів (19,7%), металургії (14,9%), виробництві продуктів споживання (7,6%). Традиційно «мінусує» хіба що вугільна галузь, та й то за рахунок неприватизованих підприємств, звиклих перекладати свої проблеми на плечі держави.

Водночас певні статистичні тенденції насторожують. Зрозуміло, що задля збереження позитивної динаміки розвитку промисловим підприємствам Донбасу конче потрібні інвестиції. І гроші в регіон нібито надходять: понад 9 млрд. грн. із початку року. Проте це майже на чверть менше рівня 2009 р., як відомо, зовсім не найкращого в економічному сенсі.

На додаток, валюта здебільшого переказується з офшорних зон, потім її витрачають аж ніяк не на розвиток виробництва й підвищення його ефективності, а поповнення оборотних коштів, придбання активів «про запас» або елементарне проїдання. Що переконує мене особисто як фахівця: ніякі це не інвестиції, а лише «навар» вітчизняних бізнесменів, що його переховували в офшорах від українських податків.

Андрій САВЕНКО, кандидат технічних наук, експерт із Кіотського протоколу, Донецький національний технічний університет:

— У ці дні стало відомо, що донецьке Науково-виробниче об’єднання «Механік» почало реалізувати на міжнародному ринку квоти на викиди парникових газів. Робиться це згідно із механізмом міжнародної угоди, відомої як Кіотський протокол, націленої на збереження природного середовища планети. Незвичний поки що в Україні «парниковий» бізнес першими почали освоювати вугільні копальні, зокрема донецька шахта ім. Засядька. Проте не секрет, що збирати та утилізувати метан, украй шкідливий для атмосфери, це підприємство заходилося після низки трагічних підземних аварій.

«Механік» обрав абсолютно оригінальний спосіб «заробити на Кіоті», взявшись унебезпечити в шахтарському містечку Сніжне породні відвали, що будь-коли мали почати горіти. За кілька років напруженої праці фахівці науково-виробничого об’єднання буквально просіяли на механізованих ситах три чималих терикони загальною вагою понад 3 млн. тонн. Із гірничою маси було виділено рештки вугілля, а пуста порода, вже вогненебезпечна, поступово заповнила старий покинутий кар’єр. Як результат: Сніжне позбавилося териконів, що «прикрашали» самий центр міста. Городянам стало легше дихати, та й постійна загроза, що породні відвали зненацька спалахнуть чи, не дай Боже, вибухнуть — відійшла в минуле. А «Механік» отримав свої дивіденди, що будуть витрачені на нові екологічні проекти.

Сергій СОКОЛОВСЬКИЙ, журналіст:

— У Донецьку цього тижня почали курсувати новенькі автобуси із символікою континентального футбольного чемпіонату Євро-2012, що має проходити в «шахтарській столиці». Поки що таких сучасних львівських машин підвищеної місткості — 16, але міська влада вже на початку наступного року планує закупити ще близько 100 автобусів. А також 143 тролейбуси, теж вітчизняного виробництва. Для цього донецька мерія навіть узяла кілька чималих банківських кредитів під заставу комунального майна. Місто чепуриться перед відповідальною подією не гірше, ніж старанна господиня до великого сімейного свята. Зокрема, теж минулого тижня, збіг термін інтернет-голосування за найкращий девіз «шахтарської столиці» під час матчів майбутнього футбольного турніру. Як повідомляє сайт міського голови Олександра Лук’янченка, свої пропозиції зробили кількасот затятих уболівальників. Зрештою, до «фінального туру» висунуто три пропозиції:

1. Донецьк — арена доблесті та слави!

2. Якщо десь і є футбольний рай — то це наш Донецький край!

3. Open your mind — open Donetsk!

Остаточний вибір буде зроблено невдовзі, також за результатами інтерактивного голосування. Далі за роботу мають узятися професійні піарники — місцева влада налаштована на серйозне поліпшення іміджу обласного центру та всього промислового регіону в цілому. Бо поки що, як повідомив днями голова облдержадміністрації Анатолій Близнюк, Донецька область за так званим індексом людського розвитку посідає аутсайдерську позицію в Україні. «Ринок праці — на 15-му місці, матеріальний добробут — на 4-му, умови проживання — 26-е місце. Охорона здоров’я — 24-е, освіта — 17-е, соціальне середовище — 20-е, фінансування людського розвитку — 12-е місце, екологічна ситуація займає 27-е місце», — стривожено констатував губернатор.