Коли ми позбудемося комуністичного словоблуддя?

Свого часу виникла вже майже призабута ідея, що світ можна вдосконалити, якщо вислови логічної мови і слова відповідатимуть позначуваним ними об’єктам і змісту, який вони виражають. Тобто пропонувалося позбутися словоблуддя, коли, приміром, агресію називають примушуванням до миру. Словоблуддя спритно використовувалось і використовується в пропагандистських заходах. Наприклад, у СРСР часто як прозивні використовувались слова «хунта» (ісп. junta — об’єднання), «камарилья» (ісп. camara — палата, королівський двір). Розраховували на неосвічену, обмежену юрбу, яка вороже сприймає все незрозуміле, чуже. Скажімо, якщо замість «Палата Ради Союзу СРСР» написали б «Камарилья Ради Союзу СРСР» — кримінал! Ідея цікава, однак не склалося. Словоблуддя, політичні спекуляції процвітають. Наприклад, наші комуністи люблять проводити антифашистські заходи. Загальновідома промосковська позиція партії комуністів, які в Україні будують пам’ятники союзнику Гітлера Сталіну, якого Москва вважає ефективним менеджером. Антифашистськими заходами вони намагаються відвернути увагу від співпраці комуністів з нацистами і фашистами в минулому та від скоєних комуністичним режимом злочинів проти людства.

Таке становище — результат слабкості, незрілості демократичних організацій України, неспроможних розвінчати облудність комуністів. За винятком вузького кола дослідників, ні демократичні організації, ні українське суспільство в цілому не реагують на те, що всупереч законодавству України, резолюціям Європейського парламенту, Парламентської Асамблеї ОБСЄ в Україні архіви силових структур СРСР закриті для широкого кола дослідників. Архівами, в яких знаходяться факти про комуністичні злочини в СРСР, керують комуністи теперішні. У якій демократичній країні можлива така абсурдна ситуація?

Європейський парламент виступив з ініціативою проголосити 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій і страт. Масові заходи проти комуно-нацистсько-фашистської тиранії, проти агресивної, ординської політики Москви мали б проводитись постійно, а не лише 23 серпня.