Кому заважають київські сквери?

На київському житломасиві Виноградар, на розі проспекту Правди та вулиці В. Порика знаходиться маленький, але затишний сквер. Дерева тут були посаджені при першій забудові району — близько тридцяти років тому. Цей сквер — місце відпочинку матерів з дітьми та пенсіонерів, невеликий зелений острівець серед будинків — справжня окраса житлового масиву.

Сьогодні сквер мають намір вирубати. На його місці, практично впритул до інших будинків, планують побудувати чергову багатоповерхівку, яка не матиме власного двора — там просто немає місця. Благоустрій буде виражений в асфальтуванні прилеглих територій та якійсь чахлій клумбі — в кращих традиціях сучасного містобудування.

Складається враження, що забудовники вишукують мінімальні щілини в житловому масиві, щоб впхнути туди черговий будинок, абсолютно не задаючись запитаннями: де гулятимуть діти з цього будинку, чи буде взагалі видно небо через нагромадження бетону? Це не схоже на планову забудову міста, оскільки в плані обов’язково повинні бути передбачені «зелені острівці». Коли будували будинки по вулиці Порика, 17 (а, б), майбутнім мешканцям показували плани благоустрою території. У плані зазначався сквер і фонтан у ньому. Ми вже не запитуємо, де наш фонтан, залишився б сам сквер! Ми розуміємо, що будувати житло — це важливо та треба. Але хай будують його на пустирях, там, де є місце, а не знищують інфраструктуру.

Ми дуже хочемо зберегти цей сквер, ми проти бездумної забудови мікрорайону, ми проти планомірного знищення зелених насаджень Києва.

Окреслюється дуже тривожна тенденція. Не так давно знищили сквер на вулиці Еспланадній, біля Палацу Спорту, — там триває будівництво торгово- розважального центру. Цю тему вже підіймали в ЗМІ. Тепер — наш, виноградарський сквер. Хто наступний? Можливо, сквер на вулиці Артема, де стоїть пам’ятник Косіору, — там також хороше місце для новобудови. Чи забудовуватимуть схили Дніпра новими «царськими селами»: там величезна паркова зона — будувати й будувати!

Якщо зараз міська влада та громадськість не втрутяться у виниклу ситуацію, то через якісь п’ять років Київ перетвориться на тісне скупчення бетонних коробок і назавжди втратить звання «зеленого міста», яким поки що гордиться.