Кращий подарунок до ювілею Перемоги

Для нас, ветеранів ВВВ, ювілей 60-річчя Перемоги над фашизмом важливо використати не лише для святкування, а розібратися, що принесла і залишила наша Перемога для майбутніх поколінь — наших внуків і правнуків.

Я, як і більшість ветеранів, вважаю, що кращим подарунком на честь 60-річчя Перемоги буде вкладення капіталів, зокрема й «тіньових», і тих, що перебувають у закордонних банках, у спеціальний фонд відродження виробництва. Для цього пропоную провести громадську акцію з символічним числом «60», у ході якої всі громадяни України внесуть до цього фонду посильні суми: школярі й незаможні — по 60 коп., ті, хто має дохід понад дві мінімальні зарплати і пенсії, — по 60 грн., а олігархи й політичні партії — по 60 тис. грн.

Можливо, знайдуться такі, хто скаже: усе розікрали, а тепер збирають з миру по нитці, навіть зі школярів. Але таким чином народжується патріотизм, а не жадібність.

Пропоную також із шести мільярдів гривень, які закладено до бюджету для компенсації втрачених вкладів, чотири мільярди виділити найстаршому поколінню ветеранів — від 80 років і старше. І, гадаю, ветерани ВВВ погодяться, щоб один мільярд із цих грошей було безвідплатно переведено у фонд аграрного комплексу для цільової закупівлі комбайнів вітчизняного виробництва. Адже селяни в роки війни купували за свої гроші літаки й танки і вручали фронтовикам.

Збройні сили як безпартійна структура, а також офіцери запасу мають взяти шефство над шкільною молоддю щодо військово-патріотичного й етичного виховання.

А що стосується ветеранів ВВВ, то влада могла б виділити їм по 10 соток землі й квартири тим, хто їх потребує. Це справді була б ювілейна турбота про них.

І про сумне, від якого нікуди не дінешся, — пропоную місце поховання ветеранів визначати не за вказівкою чиновників, а за заповітом, для чого в кожному районі скласти заповітні реєстри з урахуванням статусу і місць поховання близьких родичів.