Ми маємо право на своїх героїв
Творці образу українського героя отримали призи від «Дня» та «Кальварії»
Суспільство потребує героїв, особливо в час трансформаційних перетворень, коли руйнуються старі символи, догми, йде переоцінка цінностей і відходять у забуття ідоли попередньої епохи, а нинішнє покоління молодих українців зразок для наслідування бере з американських бойовиків, російських «братів» та «бригад». Осмислити, яким повинен бути герой сучасності, за якими критеріями його визначати, намагалися наші читачі — учасники літературного конкурсу «Український герой», який «День» проводив спільно з львівським видавництвом «Кальварія». Нагородження його переможців і лауреатів (підсумки конкурсу опубліковані у «Дні» № 181) відбулося у середу в нашій редакції.
Щиро вітаючи наших гостей із перемогою у творчому змаганні, головний редактор «Дня» Лариса Івшина відзначила: «Цей конкурс — це прообраз, це проба, ми разом створюємо систему цінностей, яка повинна дати нашому суспільству своїх героїв. Часом кажуть, що ми їх не бачимо, але насправді вони є, їх треба тільки вміти вирізнити в нашому суспільстві, найтонше вловити абсолютно реалістичну мову, новий стиль цих людей, які дуже тісно пов’язані з усією тканиною українського суспільного життя. Вони не повинні бути штучними, не повинні бути імплантовані, імпортовані, їх треба абсолютно впевнено виявляти. Ми маємо право на своїх героїв».
Під час обміну думками щодо конкурсу наші гості зазначили, що запропоноване завдання було не з легких. Знайти українського героя сьогодні складно усім — письменникам, публіцистам, драматургам. Усі нині скаржаться на абсолютний вакуум у галузі, де повинно створюватись поняття «національний герой», на відсутність якихось позитивних прикладів у житті й тому частіше звертаються до нашої історії, але історія без сучасності неможлива. І хоча багатьом поки ще важко визначитися, хто він, сучасний герой, яким він повинен бути, понад 50 конкурсантів спробували про це написати. Усі переможці підкреслили, що надихнуло їх на участь у конкурсі бажання довести, що поруч із нами мешкають благородні люди, лицарі духу, на конкретному прикладі показати, яким має бути справжній герой. Як влучно зазначив наш постійний читач і автор багатьох листів Сергій Мекеда (він, до речі, вже вдруге стає лауреатом наших конкурсів, як і Ірина Котик), герой — це матеріальне втілення уявлення конкретної людини про людський ідеал. І нам приємно, що наші лауреати змогли знайти той позитив, якого нам так нині не вистачає, і реальних людей, які живуть серед нас. А найкраще це вдалося Наталії Бідненко — авторові нарису «Я — лікар» про видатного хірурга- ортопеда, професора Євгена Скляренка, який не одного пацієнта у прямому смислі поставив на ноги. За перемогу в конкурсі Наталія отримала призи: двотомник книг з «Бібліотеки газети «День» — «Україна Incognita» і «Дві Русі», фотоальбом із ретроспективою кращих робіт усіх фотоконкурсів «Дня» та набір творів українських прозаїків і поетів, виданих «Кальварією».
Наталія БІДНЕНКО поділилась своїми враженнями від конкурсу:
— Я вважаю, що цей конкурс необхідний, оскільки всі разом ми створювали колективний портрет героя сучасності. І дуже приємно, що серед наших героїв — люди, які займаються одвічними професіями: лікар, вчитель, військовий. На мою думку, конкурс «Український герой» необхідно продовжувати, можливо, у дещо іншому форматі, тому що героїв серед нас багато. Просто треба вміти їх відшукати.
Усім лауреатам конкурсу також були вручені подарунки — комплекти художньої літератури від «Кальварії». Іногороднім призерам та лауреатам призи будуть надіслані поштою.
Конкурс закінчився, його учасники зробили поки що перший крок у спробі створення символу — колективного портрету українського героя. Але перший крок — найскладніший, і на загальну думку всіх, хто зустрівся за редакційним «круглим столом», цей крок був вдалим. Тож тема не закрита, і ми сподіваємося продовжити її обговорення на сторінках «Дня», звичайно, за активної участі наших читачів. Сьогоднішні пошуки українського героя — справа для історії нинішньої, і ми сподіваємося, що публікації наших лауреатів теж стануть свідченням часу.