Ми повинні пам’ятати про Божі закони
Всезагальна моральна криза, яка охопила сьогодні світ, негативно позначилася і на нашому народі. Людина втратила імунітет супроти зла, панує обман, несправедливість і цинічний визиск. Неймовірно важко йти шляхом постійного навернення до правди, бо кожна людина знаходиться під постійною спокусою влади, майна, егоїзму і корупції.
Нам хочеться жити і працювати в українській Україні. Але щоб вона була такою, щоб вона скоріше очистилася від суцільної аморальності й корумпованості, треба пройти ще нелегкими дорогами, бо все чисте і чесне часто буває беззахисним перед хамством, злобою й зажерливістю.
Ми повинні пам’ятати про Божі закони. Хто не пам’ятає про Божі закони, той втрачає себе для Господа.
«Не матимеш інших Богів!» Ця заповідь не тільки для однієї людини. Вона — для цілого народу. Якщо народ спільно не визнав Бога у своїх сім’ях, спільнотах, не шанує його як найпершого, головного пастиря, такий народ ніколи не матиме єдності.
Які ми є сьогодні? Чому стільки ненависті поміж нами, злоби, неприязні, непорозуміння? Здавалося, як прийде свобода, ми станемо кращими, станемо іншим народом, новим суспільством, об’єднаємося в одну могутню державу. А бачимо, що йдемо іншим шляхом: у чвари і ворожнечу. Амбіції засліплюють, пристрасті затуманюють розум, бо народ, що мав би «одним серцем і одними устами хвалити Бога», не хоче цього робити, не визнає його. Немає Бога у Верховній Раді, не видно його на високих прийомах і зустрічах, не тужить за ним українська сім’я. Не є він найважливішим центром нашого життя. Натомість шукаємо розв’язки, чекаємо допомоги з-за кордону, немов жебраки на роздоріжжі, простягаємо руки, і те, що подають нам, розтринькуємо.
Ми сьогодні хочемо порядку. Нарікаємо, що держава видає закони, а безлад існує далі, куди не оглянешся. І нічого дивного. Людина створена у впорядкованому світі і для того, щоб цей порядок у ньому підтримувати. Щоб життя людське було щасливим, і в ньому довершувалися якісь тривкі справи. Щоб людина досягла свого повного розвитку, потрібен порядок. Порядок, який Бог встановив у світі і, щоб його підтримувати, дав всього лише десять законів.
Отже, тільки у Бога є всі ліки на недуги сучасного світу і України зокрема.
Свобода стала вседозволеністю. А це не свобода, це неволя гріха і нечистоти, знак того, що ми неправильно розуміємо і усвідомлюємо демократію.
Демократія не дозволяє нам усе, але тільки на те, що людині є потрібне і корисне для її життя.
Демократія — це той устрій, в якому людина могла розвивати найкращі вартості свого життя, свою релігійність, а не нищити свого духу. Демократія має вести до з’єднання і зцілення народу, а не до розбиття і знищення. Демократія має проводити до духовного розвитку, а не вбивати дух, підважувати його нечистотою.
Збагнімо цю правду.
Десять Божих заповідей необхідні для життя нашого народу.
Доки вони найперше не просякнуть свідомість наших політиків, доти не стануть основою їх особистого життя, доки сам президент і всі депутати не зрозуміють, що Божий закон — основа існування народу, доти жодна конституція, всі інші закони не будуть мати значення і ніякого ефекту для будування нашого суспільства.
Ми вже натішилися синьо-жовтим прапором і тризубом як гербом — вони вже не дають тої радості, яку давали спочатку, і це нормально. Тепер уже треба конкретно будувати державу, треба робити конкретні справи, які б мали тривке значення.
А щоб та тривалість була, щоб наші справи мали вартість не тільки для теперішнього суспільства, але і для наступних поколінь, треба будувати державу на Божих законах.
Основна ваша мета — просвіта, тобто ви дієте за принципом: «Те, що зацікавило мене, може зацікавити й інших». Отже, слід поширювати цінні думки серед інших людей, хто відкритий серцем і розумом для поступу, а особливо серед молоді. Одним словом, гуртуймося!
Бажаю успіху на вашому духовно-просвітницькому шляху. З вірою у перемогу добра.
Ми на своїй землі!
З глибокою пошаною.