Не бійтеся дистриб’ютора!
Я одна з тих, хто хоче заробити силу-силенну грошей, не докладаючи при цьому великих зусиль. А займаюся я дилерством, чи дистриб’юцією, майже п’ять років. Тому мій погляд на цю проблему відрізняється від думки, викладеної в листі Таїсії Марцевої «Хочеш бути багатим — будь ним!» («День», № 74 від 20.04.2002) , і я поясню, чому.
Сьогодні, в умовах жорсткої конкуренції на ринку товарів і послуг, компанії-виробники шукають найрізноманітніші способи просування товару до споживача. І метод прямого продажу — один із них, до речі, цілком легальний та дуже ефективний, добре перевірений на багатьох ринках світу.
Прямий продаж передбачає реалізацію товару не у спеціально відведеному для цього місці, а з ініціативи продавця. Таким чином продають свою продукцію багато компаній, які офіційно працюють на українському ринку, наприклад «Оріфлейм», «Ейвон», «Мері Кей», «Цептер» та інші. До речі, ці компанії регулярно сплачують податки до бюджету країни.
У компанії, де я працюю (не називаю її навмисно, оскільки це не рекламна стаття), дев’яносто тисяч українців мають основну чи додаткову роботу. Виходячи із цих фактів, покупка товарів не у магазині, а через консультантів — не така вже й страшна подія. Крім того, обіцяє ще й додаткові блага. Наприклад, більшість компаній, які працюють за методом прямого продажу, обмінюють товар, якщо він не задовольняє покупця, або повертають йому гроші через консультанта. Особливо це приємно згадувати біля тих наших кіосків та магазинів, де висить оголошення: «Проданий товар обміну та поверненню не підлягає».
Хочу підкреслити, що йдеться про компанії, які офіційно працюють на нашому ринку, мають свою юридичну адресу, куди ви, за бажання, можете приїхати чи зателефонувати.
Тепер про якість. Офіційно працюючі компанії мають сертифікат якості продукції. Крім того, Україна — не єдина країна, де продається їхній товар. Це багато країн Європи, Америки, Африки й Азії. І кожна країна сертифікує продукцію, даючи «зелене світло» продажу.
Важливою перевагою під час купівлі товару у консультанта є індивідуальні консультації при підборі декоративної косметики чи програми з оздоровлення, до чого, на жаль, не зовсім звик наш споживач. І те, що п. Марцева називає «уявною допомогою», є нічим іншим, як основним законом торгівлі у дії: «Дізнатися про проблеми покупця і допомогти їх вирішити». Так чинять у всьому світі. І чому наш споживач повинен відмовити собі у задоволенні бути зрозумілим? Інше питання, що й вибір завжди залишається за ним. І купувати чи ні, вирішує він сам. Багатьом клієнтам дуже подобається працювати з консультантами через економію часу. І їхні дзвінки із проханням привезти продукцію — цьому підтвердження.
А тепер про створення «власного бізнесу» у сфері прямого продажу, або про «піраміду Хеопса», «цеглинками якої ми є».
Піраміди, де учасникам виплачують гроші відповідно до обсягу їхнього продажу, дуже навіть ефективні. Тому що для заробітку не має значення, в якій точці піраміди ви знаходитеся. І факт, коли людина, яка працює біля «підніжжя піраміди», отримує набагато більше, ніж той, хто знаходиться на вершині, досить поширений. У цьому можна пересвідчитися, ознайомившись iз маркетинг-планом будь-якої легально працюючої компанії. А власним цей бізнес можна назвати вже й тому, що всі успіхи та досягнення тут є результатом нашої активності й ініціативи. Це звичайні ринкові відносини. Працюєш — заробляєш, не працюєш — відповідно… Але вас ніхто ніколи не звільнить із мережевої компанії, ви самі вирішуєте, працювати чи ні. А те, що не всім, хто приходить у такі компанії, вдається багато заробляти — то це нормально. На жаль, не всі і не завжди готові проявляти ініціативу та брати відповідальність. Але ж і не всі бухгалтери — кращі, не всі студенти — відмінники, не всі випускники вузів працюють за своїми спеціальностями.
А хороші новини полягають у тому, що партнери компанії мережевого маркетингу дуже серйозно підходять до організації нашого бізнесу. Деякі з них дають продукцію своїм дистриб’юторам у кредит, з відстрочкою оплати, здійснюють серйозну рекламну кампанію у ЗМІ. Багато хто з них займається добродійністю. І мені здається, що це гарний приклад для українських підприємств.
Безумовно, серед людей, які працюють у мережевих компаніях, зустрічаються різні, як, проте, і у житті. І дуже не хочеться, щоб про дану індустрію судили за декількома негативними фактами.
ВIД РЕДАКЦIЇ
Опублікувавши дві протилежні думки про мережевий маркетинг, ми хочемо доповнити їх невеликим коментарем. І Таїсія Марцева, і Наталія Гладченко — праві, оскільки спираються на факти, які дійсно мають місце. У листі Т. Марцевої йшлося про негативні сторони цієї індустрії, яких на сьогоднішній день у наших умовах, на жаль, більше, ніж позитивних. Кожен із нас може пригадати, як на вулиці його зупиняли дуже наполегливі молоді люди та намагалися збути залежаний та не потрібний йому товар сумнівної якості, та ще й за ціною вищою, ніж у магазині. Додайте сюди і негативне сприйняття армії дистриб’юторів, які «атакують» різні установи, організації та фірми у робочий час. Не поодинокі й випадки, коли маскою дистриб’юторства прикриваються тривіальні фінансові піраміди, де тисячі прагнучих багатства залишають свої гроші. Страждає і державний бюджет — справжній обсяг продажу в мережевому маркетингу проконтролювати практично неможливо, цілий ряд компаній, які займаються цим видом бізнесу, зареєстровано на підставних осіб. Повернути неякісний товар продавцю також проблематично — залишені ними адреси у більшості випадків є вигаданими, а обіцяного повторного візиту можна чекати дуже довго. Звідси й виростають корені недовіри до новоявлених коробейників.
А робота за правилами цивілізованого ринку, про яку пише Наталія Гладченко, є, швидше, приємним винятком, ніж правилом. А кому довіряти — кожен вирішує сам.
