Не лише нам, а й наступникам доведеться боротися за Україну

...Коли президент Ющенко призначив прем’єр-міністром Януковича, одна моя знайома була в розпачі й сказала: «Невже нам судилося все життя боротися?!». На жаль, так. І не тільки нашому поколінню, а й наступним доведеться продовжувати боротьбу за незалежність, за насправді вільну Україну.

Колись ми мріяли, що проголошення незалежності України дуже швидко змінить наше життя на краще. Не сталося. Потім ми сподівалися, що от, як президентом стане Віктор Ющенко... Але знову ж таки, поразка. Проти України діють надто великі сили. Після проголошення незалежності зусиллями закордонних агентів і наших можновладців-злодіїв (нерідко вони виступають в одній особі) виховано маси людей, яким втовкмачують у свідомість, що причиною їхніх бідувань є незалежність Батьківщини та український націоналізм, що в усьому винні націоналісти, які ніколи не були при владі. Та обставина, що в Україні проживає багато російськомовного населення, постійно провокує Росію втручатися у внутрішні справи нашої країни.

Але радує, що серед молоді є багато патріотів, навіть у містах виростає україномовна молодь, яка не боїться боротьби.

Ми не стали повноцінною нацією. Ну що ж, нація гартується в боротьбі.