Не випробовуйте наше терпіння

Повністю підтримую думку професора В.Панченка, що проект Закону про мови, поданий О.Єфремовим, П.Симоненком та С.Гриневецьким (я читав його й писав про нього у «Слові Просвіти»), цілком антиконституційний і антидержавний. Але мене дивує позиція народного депутата В.Зубанова, який виправдовує цей закон, бо, мовляв, «одні учні захочуть, щоб їм викладали російською мовою, а інші українською. А на Буковині ще й румунською». А я додам: а частина учнів захоче, щоб не було математики в школі. А дехто хоче, щоб не було такої держави, як Україна, а щоб вона була, як колись, губернією «могучей» імперії.

Ми, українці, поважаємо й російську, і польську, й угорську мови. Старі люди ще пам’ятають, як на Поділлі селяни розмовляли з поляками польською, з євреями — мовою ідиш, а євреї та поляки добре володіли українською. І тепер українці не приставляють ножа до горла: «Маєш, мовляв, говорити українською і тільки українською». Аби я зрозумів тебе. І Бог тобі суддя, що ти вперто не хочеш заговорити мовою народу, серед якого живеш. Мабуть, олії не вистачає, щоб вивчити її. Але не посягай на наше, здобуте в кривавій боротьбі.

Отож, панове, не підводьте своїх олігархів і не випробовуйте терпіння українців. Українці хоч і безмежно довготерпеливі й добродушні, проте була ж у них і Коліївщина, і Тарасова ніч (прочитайте про це хоч би в Т.Шевченка). Не забувайте й про таку вам ненависну Помаранчеву революцію. Уже ж бо не даремно одного вашого міністра, як подейкують, аж п’ять охоронців (чи, може, й більше?) скрізь супроводять. І парканом залізним він обгородився. В’ївся ж українцям у печінки.