Невже ми такі погані?

У «Дні» №182 опублікована стаття Л.Ковалевської «Про гостре око, залізну руку та глиняні ноги...», що звинувачує Україну та обіляє політику Росії. У «Дні» №206 знову її стаття «Розвиток — не наша ідея?», де автор тільки в чорних фарбах змальовує український народ, що не є дійсністю, а лише карикатурним зображенням його. З цієї статті не видно ніякої турботи про народ, не видно й пошуків виходу із складного становища країни, не згадані й причини кризового стану. У своїй статті автор ставить запитання: «Чому Україна не змогла відбутися як держава?»

Тут, скоріше, напрошуються інші запитання. Чому Русь- Україна, яка практично 750 років не мала своєї державності, змогла наприкінці ХХ століття відновити державу — Україну?

Яким чином 1991 р. Україна стала незалежною, не проливши ні краплини крові, якщо на її території знаходилася армія, на 75% укомплектована не українцями і навіть не жителями України? Я вважаю, що це благодать Божа за всі страждання українського народу, за його м’якість і толерантність до інших народів.

Чому лише 4% народів світу мають свої держави, а 96% їх не мають? І чи пов’язане це лише з особливостями характерів самих народів, чи з масою інших чинників? Аніж пояснити, що спецслужби Заходу не передбачали розпаду СРСР?

Із статті випливає, що еліта в Україні не та: «Наша еліта захопилася приниженням «недемократів і рабів», «безрідних окупантів», тобто селекцією. Метод профашистський, але метою є національне відродження».

Та й сама влада: «Вся наша лукава метушня між «сильними світу цього...»

Погана й інтелігенція України: «І марно доводити, що обличчя нації — це не Холод, Танюк, Драч, Мовчан та ін.».

І найголовніше — народ України, який нікуди не годиться, що автор виклала в 14 пунктах про сільських жителів. Ось деякі з висловлювань: «абсолютна правова необізнаність», «негативне ставлення до держави», «підлабузництво перед владою», «місто не люблять», «освіта як цінність тільки в плані одержання вигідної посади», «немає глибокого знання суті Бога» (а чи багато людей знають суть Бога у світі?), «сумновідома українська хитрість сприяє розвитку лукавства, лицемірства», «дружби в істинному розумінні слова немає» (а в усіх інших країнах її багато?), «феноменальний розвиток пристосуванства». Це і подальше узагальнення негативних рис окремих людей (властивих усьому людству) тільки щодо українського народу і є «профашистським методом», у якому автор звинувачує інших, і не має нічого спільного з «правами людини» або демократією.

Автор настільки тенденційно зобразила український народ, що не знати з чого й почати заперечувати. Почну з себе. Я добре пам’ятаю українське село до колективізації, репресій, двох голодоморів і війни з гітлерівською Німеччиною. Село було повноцінним, багато молоді, народ працелюбний, добрий, м’який, і вночі над селом лилися пісні після трудового дня. Селяни допомагали одне одному при збиранні врожаю. Зараз село практично вимерло. І зараз я зустрічаю багатьох жителів села і міських жителів: нормальних, які піклуються про своїх дітей, які шанобливо поводяться зі своїми дружинами — і за 50 років мешкання в Києві, а влітку, часто відпочиваючи в селі, не чув, щоб до жінок зверталися: «Галька, Танька, Манька».

І ще один випадок (передавали по УТ-1) кілька років тому. Виступав український художник, татарин, одружений з єврейкою, батьки якої загинули в Бабиному яру. Батьки цього художника були репресовані в 1937 р., а він виховувався в дитбудинку. З початком війни дитбудинок евакуювали. Цей художник відзначав доброту і турботу українських жінок, які підходили до поїзда, жаліли дітей і годували їх, а як тільки перетнули кордон, то їх перестали і годувати, і жаліти. Чи є погані люди в Україні? Безумовно, є, як і в будь-яких інших країнах, але їх абсолютна меншість.

Добре, що «День» публікує і такі крайні думки. Але мені здається, що потрібно більше конструктивної критики. Що є причиною вимирання українців? На мій погляд (крім історичних подій) — пияцтво, куріння, наркоманія, безробіття.

Щось подібне спостерігалося на початку століття в Європі, де населення вимирало від абсенту — полинової настойки (тоді французи довели, що третє покоління пияків є безплідним, відбувається вимирання нації). Виробництво і продаж абсенту було заборонено у Франції та інших країнах Західної Європи. А відновити французький народ допомогли алжирці, що одружувалися з француженками (адже вимирали в основному алкоголіки-чоловіки).

Без упорядкування торгівлі спиртними й тютюновими виробами, без боротьби з самогоноварінням і поширенням наркотиків становище в Україні не поліпшиться.