Ніч на Iвана Купала під Різдво

Коли б великий українець Микола Гоголь жив у наш час і побачив, як в Україні непродумано вживаються одночасно юліанський і григоріанський календарі (новий і старий стилі), він би, напевно, два своїх твори поєднав в один. До Різдва триває різдвяний піст. Більшість в Україні вважають себе православними і святкують Різдво за ст. ст. — 7 січня. А Новий рік — за новим 1-го січня. На Новий рік вживають горілку, вино, ковбаси, сало. Роблять вигляд, що різдвяний піст вже закінчився. Адже за православними канонами до 7 січня цього робити не можна — гріх. Якщо вже забажалось жити за юліанським календарем, то треба всім православним Новий рік святкувати в ніч з 13 на 14 січня. І не називати його старим Новим роком. І поститись до 7 січня, в т.ч. і 31-го грудня, і 1 січня. Приблизно 22-го червня день літнього сонцестояння і найкоротша ніч в році. Саме ця ніч називається купальською. А що в Україні? Відзначаємо ніч на Івана Купала з 6 на 7 липня. Та ніч вже за ці 13 діб значно зросла. Але 6    липня і є 22 червня за юліанським календарем.

Трохи історії з календарями. В давнину люди помітили, що все в природі повторюється через певний проміжок часу. Зима, весна, літо, осінь, сухий і мокрий сезони, короткі ночі змінюються на довгі. Цей повний природний цикл називається роком. Це — повний оборот Землі навколо Сонця. І колись вчені встановили тривалість року в 365 діб і 6 годин. Дуже точно, як на мій погляд, з огляду на стан науки в ті часи. І в 45 році до нашої ери римський диктатор Гай Юлій Цезар запровадив календар, який згодом на його честь назвали юліанським. Він набув найбільшої популярності у світі. За цим календарем три перші роки тривають 365 діб. А четвертий, названий високосним, складає 366 діб. Йому додали по 6 годин, не враховані в попередніх роках. Цифра цього високосного року без залишку ділиться на 4. Цей календар міг би проіснувати вічно, як би не настала ера християнства зі своїми святами. Найшанованіше з них — день воскресіння Ісуса Христа — свято Великодня.

Великдень відзначають тільки у неділю, на відміну від інших християнських свят. За християнськими канонами цю неділю визначають так: це перша неділя після першого повнолуння після дня весняного рівнодення. Та з часом помітили, що день весняного рівнодення фактично настає раніше, ніж за юліанським календарем. Цей день легко встановити. Отже, і святкування Великодня, Пасхи відсувається на більш пізній термін. А це вже суперечить християнським канонам. Все це однозначно вказувало, що насправді рік триває менше за 365 діб і 6 годин. Нині на основі точних астрономічних вимірів встановили, що рік триває 365 діб 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Це на 11     хвилин і 14 секунд (0,18722 години) менше, ніж визначено юліанським календарем.

Коли похибка досягла більше 10 діб, вирішили перейти на новий календар. У 1582 році було затверджено цей календар римським папою Григорієм ХІІІ. Згодом календар назвали григоріанським. Цим календарем частково враховували похибку, яка накопичилась за 1,5 тисячоліття. І сприяли тому, щоб її враховували в майбутньому. Хоч до 1582 року ця похибка становила близько 12 діб (0,18722 х 1582 = 296 годин = 12 діб), враховували тільки 10 діб. Чому? За юліанським календарем всі столітні роки є високосними, бо вони без залишку діляться на 4. Упорядники нового календаря запропонували вважати столітні роки високосними тільки тоді, коли перші дві цифри року без залишку діляться на 4.

Ось чому у ХХ столітті різниця між двома календарями досягла 13   діб. Залишилась ця різниця і у ХХІ ст., бо 2000-й рік був високосним за двома стилями. Православна ж церква на території Російської імперії (згодом СССР) не сприймає григоріанського календаря, на мою думку, тому, що його запровадив католицький папа. Бо інші православні церкви, в т.ч і найстаріша грецька, живуть за григоріанським календарем. Але проти фактів, обєктивної реальності — не посперечаєшся. Ось і маємо Різдво 7 січня, а не 25 грудня, Новий рік — 14січня, а не 1-го. А Івана Купала святкуємо не 22-го червня, а у липні. Але ж ніч 6 липня уже довша, ніж 22 червня.

А тепер уявімо, що православ’я у нас буде дотримуватись юліанського календаря не 2 тисячі років, а 20000. Тоді різниця між новим і старим стилями досягне не 13 діб, а півроку. І що, будемо святкувати Різдво в кінці літа, Новий рік в кінці весни? А ніч на Івана Купала — напередодні Різдва, як у заголовку цієї статті? А як же ніч на Івана Купала?