Нововведення не дуже переконливі
Прочитав статтю Людмили Шевченко «Шабаш на київських теренах» («День», № 26 від 9.02.2001 р.), і її слова «загал не може займатися правилами орфографії — це прерогатива вчених» спонукали мене написати вам.
Так, вчені більше на цьому розуміються, але ж говорять усі. І треба бачити, в який час живемо. Економіка на дуже низькому рівні, безробіття, еміграція, розгул аморальності на ТБ і в журналах. У кіно, наприклад, у кожному фільмі вбивства, секс, наркотики. І що ж, нова орфографія все це переможе і збереже українську культуру?
На мій погляд, нові правила не тільки не збагатять мову й культуру (принаймні, на сьогоднішньому етапі), а й сприятимуть порушенню єдності нації, причому не тільки політичної, а й етнічної.
У кожному процесі є якась логіка. Як розвивалась літературна мова? Найкращий діалект народної мови відшліфовувався, запозичував деякі слова інших діалектів та інших мов. Хто це робив? Час та інтелігенція. Поступово коло освічених людей розширювалося, що давало більші можливості.
Що маємо тепер? Замість розширення можливостей — звуження. Падіння добробуту, еміграція, корупція, політичні шарахання, пошук винних у цьому. І на цьому фоні — мовна реформа. Від цього «шабаш» тільки збільшиться.
Тим більше, що й самі нововведення не дуже переконливі. Назву деякі сумніви.
1.Як поєднати твердження поета Володимира Самійленка про правильне чергування голосних і приголосних з уведенням дифтонга «ав», адже скрізь буде подвоєння приголосних (лавреат).
2.В одному випадку пропонується зменшити вплив іноземних слів (нібито «ф» — не українського походження), а в іншому — зафіксувати іноземну вимову. Чи повинні іноземні слова впливати на формування літературної мови, тим більше, що до цього часу вже склалися певні правила написання та вимови?
3.Вважаю, не сприятимуть красі мови й такі «механічні» правила словотвору, як «геній — геніяльний», «матерія — матеріяльний», тому що звуки «я» і «є» — не чисті звуки на відміну від «а» і «е».
4.Дуже сумнівна й фіксація початкового «и» у словах «индик», «ирій», бо з часів словника Грінченка минуло 100 років.
Тому замість введення української мови у всі сфери суспільного життя, будемо мати зайве шарахання. Може, вистачить з нас і «и ґ ання»?
