Особливості гуманітарних досліджень
Повідомлення японських учених щодо впливу сну на тривалість життя людини й наведення статистичних даних («День», №147) підштовхнули мене до оформлення роздумів, які вже давно хвилюють.
Сьогодні, коли гуманітарні науки отримали значний імпульс розвитку, статистика стала тим базовим підгрунтям, що підтверджує певні положення. Але, на відміну від точних формул фізики, що дають практично однозначну відповідь, використання статистики в гуманітарних дослідженнях може бути некоректним. Це взагалі характерно для будь-якої науки, що тільки починає користуватись математичними методами.
Наведу відому комічну ситуацію, що мала популярність у 1980-х роках, коли почали широко використовуватись статистичні дані: «За статистикою, 30% ДТП скоюють нетверезі водії. Отже, висновок: тверезі водії є більш небезпечними». Недалеко від таких висновків і наступний, уже реальний, випадок. В одній радіопередачі прозвучало, що діти, які мають домашніх тварин, навчаються краще. Таким чином нас заохочують думати про відповідний вплив тварин на інтелектуальні здібності. Але справа в іншому. Практично всі діти в певному віці хочуть мати домашню тварину, але батьки дозволяють це дітям, якими вони більше опікуються, більше слідкують за успіхами та допомагають. Тобто в даному випадку і перше і друге є висновком того положення, про яке у дослідженнях не згадується.
Приблизно те саме можливе й у дослідженнях японських вчених. Дослідження впливу кількості годин сну на довготривалість життя може закінчитись знаходженням того чинника, що впливає і на перше і на друге, на що, до речі, і є натяк у згаданому повідомленні.
Особливо небезпечним у гуманітарних дослідженнях із залученням статистики є прямий обман із певною метою. В одній із передач російського телебачення представник команди Єльцина розповідав, що вони спеціально дали занижені дані рейтингу Єльцина під час виборчої кампанії на другий термін. Він не пояснив, як це спрацювало, але психологія проста. Той виборець, що був за Єльцина, але лінувався йти голосувати, бо «його й без мене оберуть», тепер був наляканий, що до влади прийде інший, та ставав активнішим. Цікаво, а які технології використовуються в Україні? Адже «Україна — не Росія» і, прислуховуючись до російських «піарщиків», можна й помилитись. А виборцям треба більше довіряти власному розуму, а не навіяним почуттям.
Досить розповсюдженим є ще одне лукавство з використанням статистики, коли причини та наслідки міняють місцями. Так, наприклад, деякі жіночі організації України звертають увагу на те, що у Швеції та інших країнах значна кількість посадовців різного рангу є жінками, і пропонують те саме зробити в Україні, запровадивши спеціальні квоти. Тобто жінки прийдуть до влади, і ми заживемо, як шведи. Думаю, що ніхто не проти впливу жінок на суспільні процеси, але в даному випадку цілком вірогідним є те, що логічний ланцюжок зворотний. У цих країнах настільки покращилось і стабілізувалось життя, що тепер функцію консервації такого стану найкраще виконують жінки. А чи можуть жінки в умовах напівкримінальних стосунків кардинально змінити становище? За деякими даними, значна кількість суддів в Україні — жінки. Чи стало від цього менше нарікань на суди? Навіть Генеральний прокурор зазначає про значні негаразди в цій галузі.
Отже, гуманітарні дослідження мають свої особливості й в Україні, бракує спеціалістів-гуманітаріїв високої кваліфікації, не просто «майстрів розмовного жанру». Необхідна й відповідна гуманітарна освіта населення як підготовка до критичного сприйняття повсякденної інформації.
