Пастирський вислів мене скривдив

Поділяю думку Вадима Дишканта. («Про віру і політику»). Проте треба зізнатися, що з деякими моральними речами я вимушений був погодитися з патріархом РПЦ МП. Це стосується внутрішнього духовного світу молодої людини, оскільки сьогодні ми бачимо, наскільки світ стає аморальним. Але з другого боку, не зовсім зрозумілим виглядають слова Московського патріарха Кирила, про те, що хоча сталінізм і був злочином проти свого народу, але його не можна врівноважувати з нацизмом. Дивно! Хіба він не читав рішення парламентської асамблеї ОБСЄ, що 23 серпня буде відзначатися як Міжнародний день пам’яті жертв нацизму і сталінізму. За твердженням патріарха Кирила сталінізм був лише акцією «репресивною», між іншим, який знищив мільйони радянських людей, а нацизм був акцією «людиноненависницькою». Пастирський вислів із вуст Кирила мене особисто скривдив, вірніше образив. Поясню чому. Мого дядька М. Шермана було заарештовано 15 вересня 1937 р. на цукрозаводі в Чечельнику Вінницької області, а через три місяці у Вінниці сталінська влада його розстріляла. У 1989 р. 30/5 його посмертно реабілітували. Могила досі не знайдена. Родина дядька, дружина і дочка 1941 р. жила в Одесі й коли війна почалася, вони не встигли евакуюватися й загинули від рук фашистів у гетто. Могила невідома. Я не бачу ніякої різниці, почерк один і той же. І коли я чую, що духовний пастир бере під захист репресії сталінського режиму, то тут мораллю і не пахне і мені хочеться кричати: «Люди! Не можна вірити йому!»