«Перетинаємо хиткий рубіж»

Останній тиждень запам’ятався, зокрема, дискусіями щодо найголовнішого свята нації — Дня Незалежності. Попри скасування святкового параду, обговорень правильності чи неправильності такого рішення, злетів та падінь української демократії за останні роки, — організації, колективи та окремі люди намагаються ефективно використовувати робочий час, готуватися до святкування 20-ї річниці нашого суверенітету або працювати на те, щоб зміцнювати незалежність та соціальне здоров’я країни в різних сферах суспільного життя.

Владислав БЕРКОВСЬКИЙ, директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки, член Спілки архівістів України:

— В архівній системі України останнім часом досить стабільна ситуація. Вражає масовий похід у цю сферу молодих кадрів, які знають, що і як робити для наближення України до світових стандартів у архівній справі, хоча цій генерації не завжди вистачає досвіду. Нині в нас зводиться новий корпус архіву, будівництво якого було заплановане ще в 70-х роках. Цей корпус мав би бути збудованим ще за часів прем’єрства Віктора Януковича, проте через недостатнє фінансування так і не вдалося це реалізувати. Тому ми мали надію завершити будівництво до 20-ї річниці незалежності України. Стає очевидним, що, на жаль, за такий короткий термін нам не вдасться цього зробити. Нещодавно почав функціонувати Центральний державний електронний архів України. Схожі установи у всьому світі можна перелічити на пальцях однієї руки. Зараз ведеться активна підготовка до масштабної виставки, присвяченої Дню Незалежності України. Цим займається Державна архівна служба України. Треба визнати, що активну участь у цьому бере Київська міська державна адміністрація. Ця виставка буде представлена на лайт-боксах Хрещатика і охоплюватиме документи, які відображають початки творення української незалежності. Очевидно, українці зможуть побачити Акт проголошення незалежності, Декларацію про державний суверенітет... До речі, в політології існує припущення: якщо країна змогла зберегти свою незалежність упродовж 20 років, то вона й надалі залишиться суверенною державою. Наш хиткий рубіж закінчується. Варто активно працювати, щоб перейти на якісно новий рівень. Шкода, що загалом на законодавчому рівні проблема збереження архівної спадщини не завжди усвідомлена. Шкода, що архіви часто вплутують у різні політичні ситуації, хоча вони перебувають поза політикою і першочергово дбають про культурно-історичну спадщину певного історичного періоду.

Олексій ХМАРА, президент творчого об’єднання «ТОРО»:

— Організація «ТОРО» займається антикорупційною діяльністю. Тому нещодавно вийшов наш щомісячний тематично-інформаційний бюлетень «На шляху до доброчесності», який розповсюджується в електронному вигляді. Приємно, що його читають півтори тисячі найвпливовіших людей в Україні. У щорічному звіті, де відстежується стан корупції та боротьби з нею у світі, вперше відзначили ініціативність України в цій галузі. У цьому є й наша заслуга, оскільки ми проводили комплексне антикорупційне дослідження, де з’ясовували, чи готова наша держава до реальної боротьби з такою проблемою. Висновки і результати дослідження будуть взяті за основу для національної антикорупційної стратегії, що розробляється урядом. На жаль, не так давно ухвалили тендерний закон, який раніше називався «Законопроект 65/32». Він суттєво зменшує прозорість державних закупівель в Україні, а тому робить їх доволі корумпованими. Наша організація, яка очолює громадську коаліцію за прозорість тендерів, не змогла відстояти всі свої позиції. З десяти наших рекомендацій врахували лише шість, проте чотири ключові залишилися поза увагою. Тому щорічні втрати можуть становити близько п’яти мільярдів доларів. Місяць тому від імені «ТОРО» розпочали надсилати інформаційні запити різним впливовим організаціям (у тому числі й міжнародним) із вимогою надати особисту інформацію фінансового характеру. Наслідки такої неприємної ситуації ще й досі не вичерпано, адже важко пояснити, що ми не маємо до цього жодного стосунку. Нам запропонували безкоштовний друк захищених бланків. На жаль, ми змушені відмовитись від цього, оскільки та корпорація, на нашу думку, має не дуже хорошу репутацію.

Віктор АРТЕМЕНКО, голова Братства спудеїв Національного університету «Острозька академія»:

— Як віце-президент із регіонального розвитку Всеукраїнської громадської організації, яка опікується захистом прав та інтересів студентства, можу пишатися тим, що на початку червня ми провели Літню школу з підготовки різноманітних проектів на озері Світязь на базі Волинського національного університету. Також Братство спудеїв стало співорганізатором археологічних розкопок на території Тернопільщини, які тривали упродовж липня. Заплановано проведення ряду засідань щодо проблем студентського самоврядування, що є дуже важливим для розвитку як студентських самоврядних організацій, так і для окремих ініціативних студентів. На засіданні Європейського студентського союзу, в якому я брав участь, підписали договір про співпрацю, а також договір, який стосується обмінних програм для студентів із різних країн. У цьому проекті беруть участь десять міжнародних шкіл — Іспанії, Норвегії, Естонії. Як голова Братства спудеїв, я є членом робочої групи Міністерства з дослідження консультативно-дорадчих органів. На найближчому засіданні цієї організації плануємо сформувати новий молодіжний уряд. Наприкінці серпня відбудеться Міжнародний пленер Національного студентського союзу в Коблеві. Нині ми готуємо окремі тренінги для цього з’їзду. Також разом із Національним студентським союзом плануємо видати методичний довідник для органів студентського самоврядування.