Подумаєш, шосте чуття!
Так ось, вичитав я в цьому символічно табуйованому для нашого брата американському часописові, що біологи виявили в людському організмі орган, який за всією суворістю фізіологічних законів відповідає за шосте чуття! Абсолютно очевидно, що це сенсаційне повідомлення з’явилося у відповідному виданні невипадково, оскільки і цей орган, і шосте чуття, володіти яким він дозволяє, пов’язане аж ніяк не з політичним чуттям або економічним нюхом — мова, зрозуміло, йде про кохання. Точніше, про те, що своїх партнерів, що знаходяться частіше за все несподівано і часом у найбільш екзотичних місцях у результаті як свідомих, так і прихованих пошуків, ми виявляємо саме завдяки тому, що у нас в... Де б ви думали? Звичайно, в носі!.. Розташовується ніким протягом сторіч не помічений — в термінології першовідкривачів названий VNO (vomeronasel organ), а ми назвемо це так — «серценіс». Вийшло, мабуть, дещо химерно, але, принаймні, в межах пристойності.
Далі, на доказ наявності цього йдуть і вказівки на сферу головного мозку, яка відповідає за діяльність даного фізіологічного феномену, що перебував до останнього часу ніби в підпіллі, тобто в ніздрі. Одним словом, відкриття, начебто, повинне було спровокувати цілу революцію в умах, серцях і, треба думати, в носах ощасливлених землян. Але дивина: подія пройшла практично непоміченою, а засоби масової інформації, включаючи й вітчизняні, зайняті виключно повідомленнями й коментарями, що стосуються тріумфальної ходи планетою дива-таблетки віагри, яка, як відомо, фантастично ефективно впливає на стан чоловічої потенції. Що, звичайно ж, надзвичайно важливо, проте, більше стосується репродуктивно-гедоністичного, так би мовити, боку людської природи, аніж її гуманістичних рис.
І ось через це виникає декілька тривожних запитань. Ну по-перше, невже до наших, як сказав класик XX сторіччя, «застиглих в салі душ» дійде лише життєрадісно-первозданний клич Творця: «Плодіться і розмножуйтеся!»? А як же щодо, скажімо, благих звісток та інших милих серцю поборників моралі категоричних імперативів? І, по-друге, нас що, вже зовсім не цікавить велика загадка себе любих?! І ми готові задовольнятися якоюсь підозріло-блакитною пілюлею, щоб розв’язати всі сумніви й зняти всілякі, геть непотрібні простій людині питання?
Та ради Бога! Панове фізіологи Е. Берлінер і Л. Монті-Блох, що виявили нарешті щось в районі перенісся, готові, до речі сказати, забезпечити нас, закінчених прагматиків, і необмеженою кількістю фермонів, які завдяки шостому чуттю здатні не лише позитивно вплинути на наш життєвий вибір (щоправда, не завжди один раз здійснюваний), але головним чином забезпечити безпричинне почуття глибокого задоволення і перманентний всепоглинаючий кайф, бо, виявляється, що окрім іншого ще і ця функція є прерогативою щойно відкритого «серценоса».
На додачу до цього історія з шостим чуттям попахує не лише любовними й іншими приємними дурощами, але цілком відчутним прибутком у конвертованій валюті для містера Берлінера, що за сумісництвом є власником однієї з нью-йоркских косметичних фірм — фірми «Егох», яка виробляє єдині в світі парфуми («Rеаlm Меn» — для чоловіків і «Rеаlm Wоmеn» — для жінок), що включають до складу інгредієнтів так звані феромони, то стає зрозумілою більш ніж стримана реакція на це гіпотетичне відкриття світової спільноти.
До речі, ще одна цікава деталь: припущення про те, що у людини і справді може бути орган шостого чуття, з’явилися в підручниках анатомії ще триста років тому, але з невідомих причин вчені чомусь втратили інтерес до пошуків цього органу.
Проте, часом надмірною виявляється і наявність наших п’яти очевидних чуттів а тут ще з шостим треба якось мати справу — так чи варта справа заходу?!
